Рішення від 06.03.2012 по справі 5011-47/1009-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/1009-201206.03.12

За позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі

1. Міністерства оборони України

2. Військової частини А4416

До Севастопольської міської ради

Про визнання недійсним рішення

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача-1 не з'явився

від позивача-2 ОСОБА_1 -представник за довіреністю

від відповідача -1 не з'явився

прокурор не з'явився

У судовому засіданні 06.03.2012 у відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А4416 до Севастопольської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської ради від 15.08.2008 № 5631 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) та передачу у власність громадянам -членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт»(згідно переліку) земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок) по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 було порушено провадження по справі № 5011-47/1009-2012 та призначено розгляд справи на 14.02.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 розгляд справи було відкладено до 06.03.2012.

В судове засідання 06.03.2012 з'явився представник позивача-2, а позивач-1 та відповідач представників -не направили, причин неявки представників суду не повідомили. Про розгляд справи були повідомлені належним чином за належними адресами місцезнаходження, через канцелярію суду заяв та клопотань -не подавали. Також, суд наголошує на тому, що позивач-1 та відповідач не були позбавлені можливості надати витребувані судом документи та пояснення по справі шляхом їх подання через канцелярію суду або їх направленням на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду.

Прокурор в судове засідання 06.03.2012 не з'явився, але на виконання вимог ухвал суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.2012 заявлені прокурором у позові вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Вимоги прокурора у позові в інтересах держави в особі позивачів мотивовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 в справі № 6/163, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011, було визнано недійсним рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 “Про надання згоди громадянам -членам ОК ЖБТІЗ “Граніт” на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель по вул. Альпійській, 1 -й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд і на розробку проекту землевідведення земельної ділянки” з підстав його невідповідності законодавству, оскільки земельна ділянка, згода про передачу якої у власність громадянам є предметом рішення, належить на праві постійного користування військовій частині А4416.

В свою чергу, в рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 були внесені зміни оскаржуваним у даній справі рішенням XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 щодо площі земельної ділянки та доповнено перелік осіб, яким передано у власність спірну земельну ділянку, а відтак вказане рішення також суперечить ст. ст. 1,2 Закону України «Про використання земель оборони», ст. ст. 116 ч. 5, 142, 149 Земельного кодексу України, що є підставами для визнання його недійсним та скасування.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши представника позивача-2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку щодо права власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Севастопольській міській раді, яка відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Севастополь до розмежування земель державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України”, майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Відповідно до додатку № 1 до угоди між Україною та Російською Федерацією “Про параметри поділу Чорноморського Флоту” військове містечко № 387 разом із земельною ділянкою площею 36,9 га було передане від Міністерства оборони Російської федерації Збройним Силам України. На фондах та земельній ділянці вказаного військового містечка розташовувалася військова частина 39052 Міністерства оборони СРСР, а після зазначеної вище передачі сформовано підрозділ військової частини А4416 Збройних Сил України.

Згідно зі ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно ст. ст.1, 2 Закону України “Про використання земель оборони”, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Отже, земельна ділянка, на якій розташоване військове містечко № 387, разом із усіма іншими основними фондами була передана і знаходилася в державній власності в управлінні та користуванні Міністерства оборони України.

Згідно довідки Головного управління Держкомзему у м.Севастополі від 21.06.2011 № 8-9-1/5318, виданої відповідачу-2, згідно Акту звірки обліку земельних ділянок військових частин Міністерства оборони України по Севастопольському гарнізону на 0.04.2011, земельна ділянка № 87/1 військового містечка № 387 по вул.. Горпищенко, 148 використовується військовою частиною А4416.

Відповідно до довідки Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 21.10.2008 № 5-2/4784, військовому містечку № 387 в районі с. Дергачі присвоєно адресу Севастополь, вул. Горпищенко, 148.

Згідно листа Севастопольського КЕЧМ Міністерства оборони України від 20.06.2011 № 9/14-1739, позивача-2 було повідомлено про те, що згідно акту прийому -передачі № 677 від 04.08.1997 та наказу командира військової частини 53158 № 93 від 04.06.1997 ЧФ РФ, було передано Севастопольському гарнізону 90 МІСУ ВМСУ нерухоме майно та земельну ділянку площею 36,99 га, яка використовується за цільовим призначенням військовим містечком на якому розташована військова частина А 4416. В ході перевірки технічної документації по землеустрою в частині складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку Міністерства оборони України військового містечка № 387 було встановлено, що на частину земельної ділянки в/м 387 є проект відводу на ЖБТІЗ «Граніт»на площу 6,7402 га. за рішенням Севастопольської міської Ради від 08.09.2009 р.№ 7828 на передачу в приватну власність членам ЖБТІЗ «Граніт»земельних ділянок для будівництва і обслуговування будинків та споруд по вул. Альпійська, 1-й Альпійський проїзд, 2-й Альпійський проїзд. Згідно Положення п. 44 про прядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483 з врахуванням зміни до цього наказу від 03.10.2006 року № 570, згода на припинення права користування землями (земельними ділянками), які не використовуються Збройними Силами України, вилучення, зміна цільового призначення цих земельних ділянок надається Міністром оборони України за поданням заступника Міністерства

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

15.10.2008 Севастопольською міською радою прийнято рішення № 5631 “Про надання згоди громадянам -членам ОК ЖБТІЗ “Граніт” на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд і на розробку проекту землевідведення земельної ділянки”(далі -Рішення № 5631).

Пунктом 1 Рішення № 5631 було надано згоду громадянам -членам обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельного товариства індивідуальних забудовників “Граніт” на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель і розробку проекту землевідведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,1 га по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд для даного цільового призначення.

08.09.2009 Севастопольською міською радою прийнято рішення № 7828 «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської ради від 15.08.2008 № 5631 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) та передачу у власність громадянам -членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт»(згідно переліку) земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок) по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд»(далі -Рішення № 7828, оскаржуване рішення).

Згідно Рішення № 7828 замінено в тексті Рішення № 5631 слова «орієнтовною площею 6,1 га»на слова «орієнтовною площею 6,7402 га»(п. 1.1), доповнено в додатку до рішення перелік громадян - членів ОК «ЖБТІЗ «Граніт»(п. 1.3), затверджено наданий проект землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд для житлового будівництва (п. 2), передано громадянам -членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт»у власність земельні ділянки загальною площею 6,7402 га (в тому числі 0,0590 га -охоронна зона кабеля зв'язку) для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських споруд (згідно додатку) з віднесенням вказаних земель до категорії земель житлової та громадської забудови (п. 3).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 в справі № 6/163, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011, було визнано недійсним рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 “Про надання згоди громадянам -членам ОК ЖБТІЗ “Граніт” на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель по вул. Альпійській, 1 -й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд і на розробку проекту землевідведення земельної ділянки”.

Рішення суду мотивоване зокрема тим, що рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 не відповідає законодавству, оскільки земельна ділянка, згода на передачу якої у власність громадянам є предметом рішення, належить на праві постійного користування Міністерству Оборони України в особі військовій частині А4416

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки обов'язковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору, а в справі № 6/163 брали участь ті самі сторони, що й у даній справі, суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі № 6/163 не підлягають доказуванню, зокрема щодо того, що земельна ділянка, на якій розташоване військове містечко № 387 (зокрема і її частина орієнтовною площею 6,1 га по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд, відведена згідно Рішення № 5631) разом із усіма іншими основними фондами була передана і знаходилася в державній власності в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, доказів надання Міністерством оборони України добровільної відмови від спірної земельної ділянки (згоди на вилучення) суду не надано, позивач-1 у встановленому законом порядку не відмовлявся від права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 6,1 га по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд, а відтак і те, що рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 “Про надання згоди громадянам -членам ОК ЖБТИЗ “Граніт” на передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд та будівель по вул. Альпійській, 1-й Альпійській проїзд, 2-й Альпійській проїзд на розробку проекту землевідведення земельної ділянки” порушує права позивачів.

Відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою можливе у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача і провадиться за його заявою до відповідного органу.

Згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно зі ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі № 6/163 встановлено ту обставину, що рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 5631 від 15.10.2008 не відповідає законодавству, оскільки земельна ділянка, згода про передачу якої у власність громадянам є предметом рішення, належить на праві постійного користування Міністерству Оборони України в особі військовій частині А4416, а відтак і рішенням XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009, яким замінено в тексті Рішення № 5631 слова «орієнтовною площею 6,1 га»на слова «орієнтовною площею 6,7402 га»(п. 1.1), доповнено в додатку до рішення перелік громадян - членів ОК «ЖБТІЗ «Граніт»(п. 1.3), затверджено наданий проект землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд для житлового будівництва (п. 2), передано громадянам -членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт»у власність земельні ділянки загальною площею 6,7402 га (в тому числі 0,0590 га - охоронна зона кабеля зв'язку) для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських споруд (згідно додатку) з віднесенням вказаних земель до категорії земель житлової та громадської забудови, тобто оспорюваним у даній справі Рішенням № 7828 фактично передано у власність вказаних у ньому громадян земельні ділянки без згоди позивачів та без дотримання встановленого законом порядку їх вилучення, що суперечить ст. ст. ст. 1,2 Закону України «Про використання земель оборони», ст. ст. 116 ч. 5, 142, 149 Земельного кодексу України, що є підставами для визнання його недійсним та скасування.

А відтак рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, отже і вимоги прокурора заявлені ним у позові в інтересах позивачів до Севастопольської міської ради - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також прокурор у позові просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони ОК «ЖБТІЗ «Граніт»та іншим особам здійснювати дії по відчуженню земельних ділянок та будівництву будівель та спору на земельних ділянках за адресою: м. Севастополь, с. Дергачі, вул. Альпійська, 1-й та 2-й Альпійський проїзди, заборонити Головному управлінню Держкомзему у м. Севастополі та Севастопольській міській філії ДП «Центр державного земельного кадастру»здійснювати оформлення, видачу та державну реєстрацію державних актів на право власності (право користування) на земельні ділянки.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік засобів вжиття заходів до забезпечення позову, зокрема позов може забезпечуватись забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору. Про забезпечення позову судом виноситься ухвала.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані прокурором матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дійшов висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах та відомостях, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

Згідно статті 5 Закону України «Про судовий збір»відповідач від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення XV сесії Севастопольської міської ради V скликання № 7828 від 08.09.2009 «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської ради від 15.08.2008 № 5631 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 6,7402 га по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) та передачу у власність громадянам -членам ОК «ЖБТІЗ «Граніт»(згідно переліку) земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибних ділянок) по вул. Альпійська, 1 Альпійський проїзд, 2 Альпійський проїзд».

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення -12.03.2012

Попередній документ
21989930
Наступний документ
21989932
Інформація про рішення:
№ рішення: 21989931
№ справи: 5011-47/1009-2012
Дата рішення: 06.03.2012
Дата публікації: 22.03.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: