10 год. 39 хв. м. Одеса
"16" червня 2006 р.
Справа № 15/152-06-4306А
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
при секретарі Ільєвій Л.М.
За участю представників сторін:
від позивачів:
Підприємства «Трансшип» - Обаніна О.М.;
ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» -Обаніна О.М.;
від відповідача - Науменко Ю.Б.;
Пеліпадченко Д.О.;
від прокуратури - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» та Підприємства «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Ізмаїльської митниці про визнання дій протиправними, за участю Дунайського транспортного прокурора,
Державне підприємство «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» та Підприємство «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулись до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання дій Ізмаїльської митниці щодо відмови в оформленні судна «Атлас-1» в каботажному плаванні протиправними та зобов'язання Ізмаїльської митниці здійснити митне оформлення судна «Атлас-1» в каботажному плаванні протягом одної доби з моменту пред'явлення транспортного засобу та товарів, які підлягають митному оформленню, посилаючись на порушення вимог чинного законодавства при здійсненні відповідачем своїх повноважень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 травня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/152-06-4306А та призначено попереднє засідання на 24 травня 2006 р. о 10 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 травня 2006 р. до участі у справі допущено Дунайського транспортного прокурора, який діє в інтересах держави на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 травня 2006 р. закінчено підготовче провадження та справу № 15/152-06-4306А призначено до розгляду в засіданні суду на 09 червня 2006 р. о 15 год. 00 хв.
В засіданні суду від 09 червня 2006 р. оголошувалась перерва до 16 червня 2006 р. о 09 год. 30 хв., в порядку ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
В засіданні суду від 16 червня 2006 р. представник позивачів звернувся до суду з клопотанням про залишення позовних вимог в частині зобов'язання Ізмаїльської митниці здійснити митне оформлення судна «Атлас-1» в каботажному плаванні протягом одної доби з моменту пред'явлення транспортного засобу та товарів, які підлягають митному оформленню -без розгляду у зв'язку з відкликанням позовних вимог в зазначеній частині, оскільки відпала необхідність виконувати каботажний рейс у даний час.
Відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а дії посадових осіб Ізмаїльської митниці -законними, у зв'язку з чим просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити, про що зазначено в запереченнях на позов, які містяться в матеріалах справи.
Представник Дунайської транспортної прокуратури в засідання суду не з'явився, проте направив на адресу суду заяву вих. №18/1208-06 від 15.06.2006 р., в якій зазначалось про підтримання позову у повному обсязі та вимогою проведення судового засідання без участі представника прокуратури, у зв'язку з неможливістю прибуття.
У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Вислухав пояснення представників сторін, розглянув та дослідив всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
08 квітня 2005 р. між компанією Shipholding inc»(Ліберія) і ТОВ «Трансшип»(Україна) укладено договір бербоут-чартера, відповідно до якого кранове судно «Атлас-1»передається у володіння та користування української компанії терміном на п'ять років для надання послуг по транспортуванню вантажу. Російським морським регістром судноплавства на кранове судно «Атлас-1»видане класифікаційне свідоцтво № 05.60107.187 і привласнений реєстровий номер 040313.
Судно «Атлас-1»занесено до Державного українського реєстру судів і має свідоцтво на право плавання під прапором України від 15.04.2005 р. №00764.
Згідно ст. 32 Кодексу торгівельного мореплавства України, кранове судно «Атлас-1»є українським судном, на яке поширюється юрисдикція України.
Відповідно до вимог ст. 131 Кодексу торгівельного мореплавства України, судно «Атлас-1»має право на здійснення перевезень між портами України.
13 березня 2006 р. кранове судно «Атлас-1» під прапором України перетнуло митний кордон України.
У порту Усть-Дунайск Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансшип»надало у митний орган усі необхідні документи відповідно до вимог наказу ДМСУ від 17.09.2004 р. №678, і судно пройшло належне митне оформлення як транспортний засіб, який використовується для перевезення вантажу.
29 березня 2006 р. між Державним підприємством «Морський торговельний порт Усть-Дунайск»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансшип»укладено договір за формою FIXTURE RECAP на морське перевезення судном «Атлас-1»належних порту грейферів призначенням у порт Керч.
30 березня 2006 р. представник ТОВ «Інфлот Данубіус»у порту Усть-Дунайск, що здійснює послуги по агентуванню суден, звернувся у ВМО №2 Ізмаїльської митниці з заявкою про забезпечення митного оформлення каботажного відходу судна «Атлас-1»та надав усі необхідні документи, передбачені Наказом ДМСУ від 17.09.2004 р. № 678.
Проте, митним органом в оформленні судна відмовлено.
Господарський суд вважає, що дії Ізмаїльської митниці, що виразилися у відмові здійснити митне оформлення судна «Атлас-1»у каботажне плавання, є незаконними виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Митного кодексу України, організація і забезпечення здійснення митної справи, що включає в себе встановлення порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням і стягуванням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, покладається на Кабінет Міністрів України.
Постановою КМУ від 24.12.2003 р. №1989 затверджений Порядок проходження митного контролю і митного оформлення водних транспортних засобів, що здійснюють багаторазові переміщення в пунктах пропуску через державний кордон України.
Наказом ДМСУ від 17.09.2004 р. №678 затверджена Інструкція «Про організацію митного контролю і митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними». Пунктом 4.1 названої Інструкції визначений порядок митного контролю і митного оформлення суден каботажного плавання, відповідно до якого надання вантажної митної декларації на транспортне судно, що здійснює каботажний рейс, і оформлення такого судна в будь-який митний режим не передбачено.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про необхідність надання позивачем ТОВ «Трансшип»вантажної митної декларації на водний транспортний засіб при проходженні митного оформлення відповідно до п. 1.5 Порядку митного контролю і митного оформлення водних транспортних засобів, що здійснюють багаторазові переміщення через митний кордон, затвердженого Наказом ДМСУ від 22.04.2003 р. №268, з наступних підстав.
Так, відповідно до змісту ст. 186 Митного кодексу України, декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон, відповідно до мети їх переміщення і на підставі документів, наданих митному органу для здійснення митного контролю і митного оформлення.
Статтею 185 Митного кодексу України встановлено тринадцять видів митних режимів товарів і транспортних засобів. Однак, з аналізу статей, де розкривається зміст конкретних митних режимів, випливає, що у МК України відсутній спеціальний режим транспортного засобу, використовуваного для перевезень вантажу.
Жоден з митних режимів, встановлених даною статтею, не відповідає меті використання судновласником українського судна для здійснення каботажних перевезень.
Наказ ДМСУ від 22.04.2003 р. №268 прийнятий відповідно до Митного кодексу України 1992 року, який втратив силу з 01.01.2004 р.
При цьому суд враховує, що листом від 23.09.2005 р. №24-50-4761/1 Міністерство Юстиції України повідомило Державну митну службу України про результати правової експертизи Наказу ДМСУ від 22.04.2003 р. №268 «Про затвердження Порядку митного контролю і митного оформлення водних транспортних засобів, що здійснюють багаторазові переміщення через державний кордон України», зареєстрованого в Мінюсті України 15.05.2003 р.
Зі змісту листа випливає, що вказаний вище наказ ДМСУ у зв'язку з набранням чинності нової редакції МК України, чинному законодавству не відповідає.
Відповідно до змісту п. 2 заключних положень Митного кодексу України до приведення нормативно-правових актів у відповідність з даним Кодексом, діючі нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить МК України.
Крім того, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02-09.03.2006 р. у справі №2-21/2836-2006 за позовом ТОВ «Трансшип»до Керченської митниці про визнання недійсною картки відмови встановлено наступне. Порядок проходження митного контролю і митного оформлення водних транспортних засобів, що здійснюють багаторазові переміщення в пунктах пропуску через державний кордон України, регламентується Постановою КМУ від 24.12.2003 р. №1989.
Відповідно до нової редакції МК України, КТМ України, Постанови КМУ від 24.12.2003 р. №1989, Інструкції «Про організацію митного контролю і митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними», затвердженої наказом ДМСУ від 17.09.2004 р. №678, надання вантажної митної декларації на транспортний засіб, що багаторазово перетинає митний кордон України при проходженні митного оформлення, не передбачено.
В ході судового засідання встановлено, що судно «Атлас-1»раніше вже здійснювало каботажні перевезення між Керченським морським торговельним портом і портом «Камиш-Бурун»(Україна) без оформлення вантажної митної декларації та оформлення митного режиму.
Судом оцінюються критично доводи відповідача про те, що згідно п. 39 ст.1 МК України кранове судно «Атлас-1»є товаром, оскільки не може використовуватися судновласником винятково для перевезення вантажу, у зв'язку з чим, судно повинне бути оформлене відповідно до наказу ДМСУ від 22.04.2003 р. №268 з наданням вантажної митної декларації на судно з оформленням у відповідний митний режим з оплатою податку на додану вартість.
Так, відповідно до класифікаційного свідоцтва Російського морського регістра судноплавства «Атлас-1»є судном, яке облаштоване навантажувально-розвантажувальним краном, що дозволяє судновласникові самостійно без допомоги додаткового обладнання здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи. Властивостями судна, призначеного для перевезення вантажів, є наявність вантажопідйомності та дедвейту. Такі показники маються у кранового судна «Атлас-1»і відображені в його суднових документах.
Крім того, наявність у справі коносамента, вантажного маніфесту підтверджує факт використання судна за його прямим призначенням, а саме: для перевезення вантажів.
Зі змісту рішення Ізмаїльського міського суду Одеської області від 30.11.2005 р. також випливає, що кранове судно «Атлас-1»проходило митне оформлення як судно, що використовується для перевезення вантажів.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що кранове судно «Атлас-1»є транспортним засобом, що використовується для перевезення вантажів.
Крім того, суд вважає, що характер спорудження як судна не змінюється, якщо воно буде використовуватися для інших цілей торговельного мореплавства: буксирування, криголамної або лоцманської проводки, рибальства, або в залежності від того, за якою формою комерційної експлуатації це судно використовується, тобто перевозить вантаж на підставі чартеру або коносамента.
У даному випадку наявність на судні «Атлас-1»крана, який використовується для виробництва навантажувально-розвантажувальних робіт, не позбавляє його статусу транспортного засобу, призначеного для перевезення вантажів.
Таким чином, кранове судно «Атлас-1»не може розглядатися як товар і до нього в даному випадку не може застосовуватися жоден з митних режимів, передбачений ст. 185 МК України, за винятком випадків перетинання митного кордону України з метою відчуження.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про притягнення директора ТОВ «Трансшип»до адміністративної відповідальності за здійснення правопорушення, пов'язаного з неправомірним звільненням від сплати податків і зборів, як підставу для оспорюваних дій Ізмаїльської митниці.
Господарський суд вважає, що питання, пов'язані з порядком митного оформлення транспортного засобу «Атлас-1»при перетинанні митного кордону в зоні діяльності Керченської митниці, відносяться до компетенції Керченської митниці і не є предметом спору у даній адміністративній справі. Але в будь-якому випадку, податкові зобов'язання, що виникли раніше, за умови констатації такого факту у встановленому законом порядку, не можуть погашатися за рахунок наступних операцій позивача, пов'язаних з перетинанням митного кордону цим же судном.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 13.03.2006 р. кранове судно «Атлас-1»у порту Усть-Дунайск під прапором України пройшло митне оформлення як транспортний засіб з наданням до митного органу необхідного пакета документів відповідно до вимог наказу ДМСУ від 19.09.2004 р. №678. Порушень закону з боку позивача при митному оформленні судна не виявлено.
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про те, що митне оформлення судна не починалося через відсутність необхідного пакета документів, не наданих агентом, у зв'язку з чим і не було відмови як такої. Хоча, про відмову в оформленні судна свідчить власноручний запис представника митниці на заяві ТОВ «Інфлот Данубіус», а також зміст пояснення начальника ВМО №2 Ізмаїльської митниці на ім'я Дунайського транспортного прокурора, з якого випливає, що відмова в митному оформленні судна була але мотивована іншими причинами, а не відсутністю документів.
Посилання відповідача на лист ДМСУ від 17.03.2006 р. № 11/2-10/2910-ЕП як на одну з основ відмови в митному оформленні судна «Атлас-1»у каботажному плаванні, судом оцінюється критично, оскільки лист не є нормативно-правовим актом, а носить інформаційний характер.
Крім того, документ розглядає обставини, що не мають нічого спільного з оформленням судна під прапором України в каботажному плаванні.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість поширення норм КТМ України на відносини по митному оформленню судна для здійснення каботажних перевезень, оскільки відповідно до змісту ст. 4 КТМ України до цивільних, адміністративних, господарських і інших правовідносин, що виникають з торговельного мореплавства і не урегульовані даним кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.
Проте, питання про правовий статус судна, його національної приналежності, у т.ч. права здійснення каботажних перевезень, врегульовані ст.ст.32,131 КТМ України.
Стаття 129 Митного кодексу України надає право суднам, що ходять під прапором України, а також суднам під іноземним прапором, при одержанні на це дозволу центрального органа виконавчої влади в області транспорту, здійснювати каботажне плавання. Питання визначення національної приналежності судна Митним кодексом не врегульовані. У зв'язку з цим митне оформлення транспортного засобу в каботажному плаванні повинне відбуватися відповідно до діючого законодавства з урахуванням норм КТМ України.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайск»є неналежним позивачем у справі, оскільки ТОВ «Інфлот Данубіус»є агентом як судновласника, так і фрахтувальника, у зв'язку з чим правомочний звертатися від їх імені в митний орган. При цьому на прохання кого з них спрямовувалася заявка на каботажне оформлення судна до Ізмаїльської митниці правового значення не має.
Доводи відповідача про те, що ТОВ «Трансшип»по заявленому позові не є належним позивачем, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Кранове судно «Атлас-1»знаходиться в користуванні компанії ТОВ «Трансшип»на підставі договору бербоут-чартера від 08.04.2005 р., укладеного між компанією Shipholding inc»(Ліберія) і ТОВ «Трансшип».
На дату складання договору за формою FIXTURE RECAP і звернення до митного органу із заявкою на каботажне оформлення, судно «Атлас-1»на законних підставах знаходилося у володінні і користуванні ТОВ «Трансшип».
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відмова Ізмаїльської митниці в митному оформленні судна «Атлас-1»перешкодила позивачам в реалізації своїх прав у повному обсязі і спричинила зрив виконання договору за формою FIXTURE RECAP, укладеного 29.03.2006 р. між ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайск»і ТОВ «Трансшип»на перевезення судном «Атлас-1»грейферів, які належать порту призначенням у порт Керч.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні митного оформлення судна «Атлас-1»у каботажному плаванні, вчинені в порушення вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають визнанню протиправними.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Ізмаїльської митниці здійснити митне оформлення судна «Атлас-1» в каботажному плаванні протягом одної доби з моменту пред'явлення транспортного засобу та товарів, які підлягають митному оформленню -підлягають залишенню без розгляду у зв'язку з відкликанням позовних вимог в зазначеній частині, оскільки відпала необхідність виконувати каботажний рейс у даний час.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. “Про судове рішення» із змінами, питання про залишення позовних вимог без розгляду повинне бути вирішено окремим процесуальним документом і може постановлюватися одночасно з рішенням. Тому відносно вимог позивача про зобов'язання Ізмаїльської митниці здійснити митне оформлення судна «Атлас-1» в каботажному плаванні протягом одної доби з моменту пред'явлення транспортного засобу та товарів, які підлягають митному оформленню, судом одночасно з ухваленням постанови, постановлюється відповідна ухвала.
Таким чином, разом з рішенням господарський суд виносить ухвалу щодо залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов'язання Ізмаїльської митниці здійснити митне оформлення судна «Атлас-1» в каботажному плаванні протягом одної доби з моменту пред'явлення транспортного засобу та товарів, які підлягають митному оформленню, - на підставі п. 5 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Державного підприємства «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» та Підприємства «Трансшип» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Ізмаїльської митниці про визнання дій протиправними, за участю Дунайського транспортного прокурора -задовольнити у повному обсязі.
2. ВИЗНАТИ дії Ізмаїльської митниці щодо відмови в оформленні судна «Атлас-1» в каботажному плаванні -протиправними.
Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 26 червня 2006 р.
Суддя Петров В.С.