Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
02 березня 2012 р. № 2-а- 1590/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,
представників сторін:
позивача - Остренка В.А.,
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій"
до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції
про визнання дій незаконними ,
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Харківський завод металевих конструкцій", з адміністративним позовом до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив суд визнати нечинним рішення відповідача про відкриття виконавчого провадженя № 30658591 від 12.12.2011 року.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 26 січня 2012 р. ПАТ "Харківський завод металевих конструкцій" отримало постанову заступника начальника Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Сокуренко І.О. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПАТ “ХЗМК”на користь Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова заборгованості в сумі 103 848,21 грн.
В постанові зазначено, що зазначена сума стягується за вимогою №Ю-110 у, вида ною УПФУ 02.11.2011 р.
На думку позивача рішення заступника начальника Фрунзенського ВДВС про відкриття ви конавчого провадження є незаконним та таким, що має бути визнаним не чинним у взв"язку з тим, що законами України прямо не передбачена можливість виконання рі шень Пенсійного фонду України державною виконавчою службою.
Проте, суд не погоджується із такими висновками позивача, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”№606 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 1 статті 2 Закону №606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Оскільки позивач протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку та не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду правомірно надіслав в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, а відповідач - Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у відповідності до діючого законодавства прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПАТ “ХЗМК” на користь Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова заборгованості в сумі 103 848,21 грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування неправомірності оскаржуваного рішення та невідповідності його вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 128,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання нечинним рішення - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 07 березня 2012 року.
Суддя Панов М.М.