Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"02" березня 2012 р. Справа № 2а-1597/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Козар Т.А.,
за участю представника позивача - Крутька Т.М.,
представника відповідача - Служавого Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотник"
до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотник" (далі по тексту -позивач, ТОВ «Золотник») звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області (далі по тексту -відповідач, ХОДПІ) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.01.2012 року № 0010822340 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Золотник»з податку на прибуток на суму 334400, 00 грн. за основним платежем та 83600, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення № 0010832340 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Золотник»з податку на додану вартість в сумі 267520, 00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 66880, 00 грн.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ХОДПІ здійснила документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Золотник»за результатами якої було складено акт від 05.01.2012 р. №7/234/33897358 «Про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Золотник»(код ЄДРПОУ 32943502) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за січень, червень-жовтень 2010 р. по операціям з ТОВ «Тех-Агроремпоставка»(код ЄДРПОУ 36457279), ТОВ «Промспец Консалтинг»(код 37091549), ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»(код ЄДРПОУ 36122649) (далі по тексту - Акт перевірки).
Як вказує позивач, в акті перевірки незаконно та безпідставно зроблено висновки про порушення з боку позивача, а саме: п. 5.1, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94- ВР від 28.12.94 р. (в редакції, що діяла на день виникнення спірних правовідносин), п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.2007 р. (в редакції, що діяла на день виникнення спірних правовідносин), оскільки контрагентами відповідно до укладених з контрагентами договорів купівлі-продажу за період, що перевірявся, ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Промспец Консалтинг»та ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»були виписані видаткові накладні, що є підтвердження правомірності віднесення позивачем сум на придбання товарів до валових витрат, а також належним чином складені та видані позивачу податкові накладні контрагентами, які були зареєстрованими платниками податків на додану вартість, що свідчить про правомірність формування податкового кредиту за цими операціями.
Як стверджує позивач ці первинні документи були складені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому укладені правочини спричинили настання реальних наслідків, є виконаними, реальними, використано у власній господарській діяльності, а саме, придбаний у ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Промспец Консалтинг»та ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»в подальшому було реалізовано на адресу ДП завод «Електроважмаш».
Відповідач в письмових запереченнях зазначив, що на його письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Промспец Консалтинг»та ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»ТОВ «Золотник»було надано лише копії договорів, видаткових та податкових накладних. При здійсненні працівниками ХОДПІ виїзної документальної позапланової перевірки позивача на перевірку були надані лише договори, видаткові та податкові накладні, банківські виписки. Інші документи на підтвердження реальності укладених угод підприємством не надавалися, а тому вважає зроблені висновки перевіряючих про нікчемність укладених угод правомірними, а податкові повідомлення-рішення такими, що винесено на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Крім того, відповідачем зазначено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на адресу Харківської ОДПІ надані акти щодо ТОВ «Промспец Консалтинг»від 10.03.2011 р. №349/23-03-05/37091549 та щодо ТОВ фірма «Тех-Агроремпоставка»від 30.06.2011 р. № 1459/23-03-05/36457279. Висновками вказаних актів перевірок документально не підтверджено господарські відносини з позивачем, а також не підтверджено вид, обсяги і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, не підтверджено їх реальність та повнота відображення в обліку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований Харківською районною державною адміністрацією Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 20.05.2004 року серії А00 № 558814 (а.с. 28 т.1) та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки № 4460 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.06.2006 р. (а.с. 29 т. 1) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків №460 від 04.07.2006 р. (а.с. 31 т. 1), а також підтверджується копією свідоцтва № 28035474 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.06.2004 р. (а.с. 30 т. 1).
На адресу ТОВ «Золотник»відповідачем було направлено, письмовий запит № 16867/10/23-418 від 24.11.2011 року «Про надання інформації та її документального підтвердження»(а.с. 5 т.2) на який позивачем не було надано письмових пояснень та всіх документів, які витребовувалися від ТОВ «Золотник», що підтверджується копією листа №21 від 08.12.2011 р. (а.с. 6 т.2).
21.12.2011 року в.о. голови комісії з проведення реорганізації ХОДПІ, в.о. начальника ХОДПІ О.Є. Клімовою було винесено наказ № 1295 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Золотник», код ЄДРПОУ 32943502»(а.с. 7 т. 2).
На підставі наказу та направлень на перевірку № 1264 та № 1265 від 21.12.2011 року (а.с. 8, 9 т.2) посадовими особами Харківської об'єднаної ДПІ було здійснено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Золотник»за результатами якої було складено акт від 05.01.2012 р. №7/234/33897358 «Про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Золотник»(код ЄДРПОУ 32943502) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за січень, червень-жовтень 2010 р. по операціям з ТОВ «Тех-Агроремпоставка»(код ЄДРПОУ 36457279), ТОВ «Промспец Консалтинг»(код 37091549), ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»(код ЄДРПОУ 36122649) (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 33-41 т.1, 10-18 т.2).
Актом перевірки встановлено виявлені порушення з боку позивача, а саме: п. 5.1, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94- ВР від 28.12.94 р., п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.2007 р.
.
На підставі висновків акту перевірки Харківською ОДПІ були винесені податкове повідомлення - рішення від 20.01.2012 року № 0010822340 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Золотник»з податку на прибуток на суму 334400, 00 грн. за основним платежем та 83600, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення № 0010832340 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Золотник» з податку на додану вартість в сумі 267520, 00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 66880, 00 грн. (а.с. 19, 20 т.2).
Як зазначається в акті перевірки при перевірці ТОВ «Золотник»було використано документи, а саме договори купівлі-продажу, податкові та видаткові накладні, банківські виписки.
В судовому засіданні судом у представника позивача було з'ясовано, що позивачем надано до суду копії всіх первинних документів які в нього є для підтвердження реальності укладених угод.
Як докази реальності виконання угод позивачем до суду було надано по взаємовідносинах із ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»копії договорів купівлі - продажу № 85 від 15.09.2010 року (а.с. 58 т.1), № 81 від 05.08.2010 року (а.с. 53 т.1), №73 від 23.07.2010 р. (а.с. 50 т.1), № 67 від 08.06.2010 р. (а.с. 47 т.1), № 89 від 15.10.10 р. (а.с. 61 т.1), № 2 від 27.01.2010 р. (а.с. 44 т.1).
Також позивачем було надано до суду копії видаткових накладних (а.с. 45, 48, 51, 54, 59, 62 т.1), податкові накладні (а.с. 46, 49, 52, 55-57, 60, 63 т. 1) та копії банківських виписок (а.с. 64-68 т.1).
На підтвердження отримання товару від постачальників ТОВ «Тех-агроремпоставка»та ТОВ «Промспец Консалтинг»позивачем було надано копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»позивачем до суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що надані довіреності були виписані позивачем у 2010 році на бланках суворої звітності типової форми № М-2, що затверджена наказом Мінстату України 21.06.1996 р. № 192 (а.с. 243-247 т. 1).
Щодо цього то суд зазначає наступне. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 05.05.2008 N 647, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 р. N 445/15136 було затверджено Зміни до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318. Згідно цього наказу пункт 3 Інструкції викладено в такій редакції:"3. Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною". Пунктом 4 зазначено, що «у додатку 1: 4.1. Слова "Бланк суворої звітності" виключити».
Крім того, пунктом 6 Інструкції визначено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.
Враховуючи вищенаведене суд не приймає у якості доказу отримання товарів ТОВ «Золотник»від ТОВ «Тех-агроремпоставка»та ТОВ «Промспец Консалтинг»копії наданих довіреностей. На вимогу суду позивачем не надано копії журналу реєстрації довіреностей. Крім того вказані довіреності та журнал реєстрації довіреностей не надавалися податковому органу на його інформаційний запит та на перевірку.
Позивачем до суду в якості підтвердження транспортування товару були надані товарно-транспортні -накладні, виписані позивачем, підписаними директором ТОВ «Золотник»Христофоровим С.В., в якому останній зазначається як водій, а ТОВ «Золотник»зазначається як автопідприємство, замовник та вантажоодержувач одночасно (а.с. 223-228 т. 1).
При цьому суд зазначає, що у позивача на праві власності чи користування (найму, оренди, лізингу тощо) не перебуває будь-яких транспортних засобів, відповідних доказів суду не надано.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що отриманий від ТОВ «Тех-агроремпоставка», ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «ОПТ-Торгспецзапчастина»транспортувався директором ТОВ «Золотник»Хрістофоровим С.В. на автомобілі марки «Сhevrolet Niva 21230», який належить на праві власності його родичці ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 229 т.1).
Суд не приймає вказані товарно-транспортні накладні як докази транспортування товару, оскільки вони не надавалися податковому органу за його інформаційним запитом та на перевірку. Крім того, суд зазначає, що статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Договори оренди транспортних засобів не було надано податковому органу за його інформаційним запитом та на перевірку. Також вони не були надані суду на перевірку. Як пояснив представник позивача у судовому засіданні позивачем було подано суду всі первинні документи, які є в наявності підприємства.
Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Абзацом 5 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 (далі по тексту -Правила) вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.
Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку (абз.6 розд. 1 Правил).
Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (абз. 7 розд. 1 Правил).
Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (абз. 8 розд. 1 Правил).
Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування (абз. 17 розд. 1 Правил).
Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство (абз. 18 розд. 1 Правил).
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 27 розд. 1 Правил).
Пунктом 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Таким чином суд робить висновок про відсутність доказів транспортування товару.
Крім того, ТОВ «Золотник»на письмовий запит податкового органу та на перевірку не було додано документів, що свідчать про оприбуткування та зберігання товару. Відповідних документів не було надано також і до суду.
Так, відповідно до Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки, зокрема, 281 "Товари на складі".
Разом з цим слід врахувати, що при перевірці ТОВ «Золотник»в розпорядженні Харківської ОДПІ були результати проведених перевірок контрагентів позивача, по взаємовідносинам з яким ним сформовано витрати по податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість.
Як зазначено в акті перевірки ТОВ «Золотник»ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на адресу Харківської ОДПІ були надані акти щодо ТОВ «Промспец Консалтинг»від 10.03.2011 №349/23-03-05/37091549 та щодо ТОВ фірма «Тех-Агроремпоставка»від 30.06.2011 р. № 1459/23-03-05/36457279.
Висновками вказаних актів перевірок документально не підтверджено господарські відносини з позивачем, а також не підтверджено вид, обсяги і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, не підтверджено їх реальність та повнота відображення в обліку.
Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 р., із змінами та доповненнями, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2, п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 (далі по тексту -Положення).
Пунктом 1.2. Положення визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до п. 2.1 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про те, що угоди, укладені між ТОВ «Золотник»та підприємствами не носили реального характеру та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а мали на меті лише оформлення відповідних документів, які б давали право на формування валових витрат та податкового кредиту.
Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2012 року № 0010822340 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Золотник»з податку на прибуток на суму 334400, 00 грн. за основним платежем та 83600, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкового повідомлення - рішення № 0010832340 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Золотник»з податку на додану вартість в сумі 267520, 00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 66880, 00 грн. як таких, що винесено з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотник" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.