Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"06" березня 2012 р. № 2а- 17436/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,
головуючого судді - Шляхова О.М.,
за участі секретаря - Беззубко А.О.,
за участі представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність б/н від 23.12.2011р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Науково-технічного центру "Система" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування наказу та визнання дій протиправними,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати неправомірним з моменту прийняття рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова у формі наказу від 30.11.2011 р. №2542 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТЦ «Система»та скасувати його ; визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТЦ «Система»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків приватним підприємством ,,ОВД-Трейд" (код за ЄДРПОУ 37091177) за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку в результаті якої відповідачем було складено акт від 13 грудня 2011 року № 5954/2305/22612904 ; скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 27.12.2011 року №0007022305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +328 975,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 044,75 грн. ; скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 27.12.2011 року №0007012305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем +395 428,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що ДПІ у Дзержинському районі не було дотримано порядку проведення перевірок, не було досліджено первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, як того вимагають приписи п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, в результаті чого ДПІ у Дзержинському районі , складаючи акт перевірки діяв не на підставі та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, прийняв рішення не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому податкові повідомлення - рішення повинні бути скасовані . Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на порушення, встановлені в ході перевірки позивача, які зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення проти нього, пояснення представників сторін, встановив наступне
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб Науково - технічний центр «СИСТЕМА»зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.10.1992 року, про що внесено запис про включення відомостей до ЄДР № 14801200000016424. Згідно даних акту перевірки № 5954/2305/22612904 від 13.12.2011 року Науково - технічний центр «СИСТЕМА»перебуває на обліку в ДПІ з 04.09.1997 року № 8998.(а.с.10).
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) було проведено документальну виїзну позапланову перевірку НТЦ "Система" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків приватним підприємством „ОВД-Трейд" (код за ЄДРПОУ 37091177) за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку.
Перевірка проводилась відповідачем на підставі наказу в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Швадченко В.О. від 30 листопада 2011 року №2542 та про її результати складено акт від 13 грудня 2011 року № 5954 /2305/22612904 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Науково-технічного центру "Система" (код ЄДРПОУ 22612904) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків приватним підприємством „ОВД-Трейд" (код за ЄДРПОУ 37091177) за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку», у висновках якого встановлено наступні порушення:
- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 ст. 185- ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 328975грн. за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року;
- п. 14.1.27. п. п. 14.1.36 п. 14.1.56 ст. 14, п. 138.8 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 1719250 грн..
Що стосується посилань позивача щодо порушень під час призначення та проведення перевірки відповідачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ст.75 ПКУ закріплює види перевірок, які мають право проводити органи податкової служби, а саме: (п75.1.ПКУ) камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
п.п. 75.1.2.ст. 75 ПКУ закріплено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
п.п.78.1.1. ст. 78 ПКУ однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначено: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно до п.73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
На вимогу суду відповідач не надав підтвердження надіслання на адресу позивача обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та доказів спливу 10 робочих днів з дня отримання запиту, отже відповідачем не доведено наявності підстав, передбачених ст. 78 ПКУ для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПКУ керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Враховуючи те, що відповідачем не було дотримано порядку виявлення підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, то прийнятий відповідачем наказ від 30.11.2011 р. №2542 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТЦ «Система»є необґрунтованим, у зв"язку з чим вимога позивача щодо його скасування підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 27.12.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акту перевірки від 13.12.2011 року № 5954 /2305/22612904 складено податкове повідомлення - рішення №0007022305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +328 975,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -44 044,75 грн. та №0007012305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем +395 428,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення -рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки від 13.12.2011 року № 5954 /2305/22612904.
З зазначеного акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлена відсутність реального вчинення господарських операцій за липень 2011р. контрагента позивача - ПП "ОВД-трейд.
Судом встановлено, що між позивачем та ПП "ОВД-трейд" укладено Договір № 189 від 18.04.11р., предметом якого є виконання робіт на тему : вивчення та дослідження технічних процесів технологічного обладнання. Згідно договору за виготовлену науково - технічну продукцію встановлюється договірна плата згідно протоколу. Оплата робіт здійснюється у відповідності до підписаних актів здачі - приймання .
Так п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.
Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Судом встановлення , що на момент укладення договору № 189 від 18.04.2011 року, виписування відповідних податкових накладних контрагент НТЦ «Система»- ПП «ОВД-Трейд»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, перебував на обліку в ДПІ , мав Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 100293895., доказів які б спростовували дану інформацію відповідачем не надано.
Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність -це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На виконання умов договору № 189 від 18.04.2011 року виписано податкові накладні на поставку товарів за травень 2011р. на загальну суму 285000 грн., за червень 2011р. на загальну суму 597600 грн., за липень на загальну суму 1123500 грн.
Суд зазначає, що податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПКУ та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення ", тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.
Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Поняття господарської діяльності визначено в п. 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із приписами абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
На виконання умов договору № 189 від 18.04.2011 року виписано акти приймання - здачі робіт № 1-24 на загальну суму 2063100 грн.
Суд зазначає, що акти здачі - приймання робіт по договору №189 від 18.04.2011 р., які були складені контрагентом НТЦ «Система»- ПП «ОВД-Трейд», відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІV від 16.07.99, тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.
Фактична сплата за роботи контрагенту НТЦ «Система»- ПП «ОВД-Трейд»підтверджується банківськими документами (платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи), кредиторська заборгованість відсутня, що не заперечується сторонами у справі.
Таким чином всі витрати, які були включені НТЦ «Система»до складу валових витрат та до податкового кредиту по операціях з вищезазначеним контрагентом, підтверджені документально належним чином первинними документами та були здійсненні для провадження господарської діяльності.
Всі зазначені первинні документи були надані позивачем під час перевірки.
Суд зазначає, що усі висновки перевірки позивача були зроблені лише на підставі акту перевірки контрагента ПП «ОВД-Трейд».
Що стосується висновків , зазначених у акті перевірки стосовно фальшивості підписів директора ПП «ОВД-Трейд»та відсутності факту реального вчинення господарських операцій у липні 2011р. з боку ПП «ОВД-Трейд», суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Судом встановлено, що ні в акті перевірки ПП «ОВД-Трейд», ні в акті перевірки Позивача не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України Позивач та контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Суд зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
В рішенні Верховного суду України по справі за позовом закритого акціонерного товариства “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року та визначення валових витрат по взаємовідносинам з ПП «ОВД-Трейд».
Отже, податкові повідомлення-рішення від 27.12.2011 року №0007022305 та №0007012305 є необґрунтованими та такими, що винесені податковим органом з порушенням вимог п. 3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи вищевикладене та оскільки відповідачем не доведено правомірність проведення перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 27.12.2011 року №0007022305 та №0007012305 , суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.8-4 , 158-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Науково-технічного центру "Система" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування наказу та визнання дій протиправними -задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірним з моменту прийняття рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова у формі наказу від 30.11.2011 р. №2542 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТЦ «Система»та скасувати його .
Визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки НТЦ «Система»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків приватним підприємством ,,ОВД-Трейд" (код за ЄДРПОУ 37091177) за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку в результаті якої відповідачем було складено акт від 13 грудня 2011 року № 5954/2305/22612904 .
Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 27.12.2011 року №0007022305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем +328 975,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 044,75 грн.
Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 27.12.2011 року №0007012305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем +395 428,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету на користь Науково-технічного центру "Система" (код : 22612904, м. Харків, майдан Конституції, б.1, кв.4) витрати зі сплати судового збору у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).
Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2012 року.
Суддя Шляхова О.М.