Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
28 лютого 2012 р. № 2-а- 17311/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І,С.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю представників сторін:
позивача - Івах В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у ХХІ століття" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.12.2011 р. № 0003881501 та № 0003891501.
В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.12.2011 р. № 0003881501 та № 0003891501, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Письмових заперечень відповідачем надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає заможливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній документами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиції у ХХІ століття»зареєстровано та взято на облік в органах державної податкової служби 25 травня 2004 року за № 14872, що підтверджується довідкою № 38905 від 14 січня 2009 року, виданою ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2011 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за другий квартал 2011 року, за результатами якої складено акт № 5271/1501/32949530.
Відповідно до висновків акту камеральної перевірки відповідач вважає, що підприємством ТОВ «Інвестиції у ХХІ століття»порушено вимоги положень п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток. Перевіркою встановлено, що на формування показників у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 р. «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»мало вплив наявність від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього року. Згідно декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року від 06 травня 2011 року (рядок 04.9) від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, 2010 року, становило 1 249 362 грн. На думку ж перевіряючих на підставі п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ до складу витрат 2 кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, що отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення минулого року, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року.
На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова 07.12.2011 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003881501, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у ХХІ століття" було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 р. на 522472 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003891501, яким було збільшено суму грошового зобов'язання на 106139 грн.
Суд зазначає, що статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 01 квітня 2011 року.
У 1 кварталі 2011 року діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994, № 334/94-ВР. Відповідно до ст. 3 вказаного закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону. Відповідно до абзацу першого п. 22. 4 Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 р..
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Судом встановлено, що у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства (за формою затвердженою Наказом ДПАУ від 29 березня 2003 року № 143) за 1 квартал 2011 року від 06 травня 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 984 219 грн., що отримане шляхом зменшення валового доходу (рядок 03) на валові витрати (рядок 06) та амортизаційні відрахування (рядок 07). При цьому рядок 06 (скориговані валові витрати) включає рядок 04 (валові витрати) до складу якого входить рядок 04.9 (від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року).
За ІІ квартал 2011 р., як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою Наказом ДПА України № 114 від 28 лютого 2011 р.. Рядок 04 декларації визначає, що до витрат звітного періоду (тобто ІІ кварталу 2011 р.) входять рядок 05 (витрати операційної діяльності) та рядок 06 (інші витрати). До інших витрат зокрема відноситься і рядок 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 р.).
На підставі наведеного вище суд приходить до висновку, що позивачем був правомірно розрахований та відображений склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року. В акті камеральної перевірки відповідач не ставив під сумнів правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року.
Пунктом 150.1. Податкового кодексу України, що набув чинності з 01 квітня 2011 року визначено: Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України регламентовано, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Суд не погоджується з думкою податного органу про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, що отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Норми податкового законодавства на які посилається податковий орган не містять обмежень на які вказує в акті перевірки відповідач. Тлумачення норм податкового кодексу порушує право позивача на обґрунтоване зменшення об'єкту оподаткування в зв'язку із понесеними ним витратами для здійснення господарської діяльності.
У нормах Податкового кодексу законодавець, як і раніше, під час коригування порядку відображення розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року № 2275-VІ визначив особливий порядок відображення об'єкту оподаткування податком на прибуток.
Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.
Стаття 139 Податкового кодексу України визначає витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як “від'ємне значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року”.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснення представника позивача судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року.
Суд також звертає увагу на те, що пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 та п. 56.21. ст. 56 ПКУ визначено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу
Із врахуванням вище викладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення рішення № 0003881501 від 07 грудня 2011 р. та № 0003891501 від 07 грудня 2011 р. є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача -задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у ХХІ століття" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.12.2011 р. № 0003881501 та № 0003891501.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції у ХХІ століття" ( 61009, м.Харків, пр.Гагаріна, 185/1, код ЄДРПОУ 32949530) судовий збір в розмірі 28,23 (двадцять вісім гривень 23 коп.) .
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2012 року.
Суддя І.С.Чалий