Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
29 лютого 2012 р. справа № 2-а- 13203/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Біленського О.О.
при секретарі судового засідання Лишняк І.В.
за участю:
представника позивача -Власова С.В.,
представника відповідача -не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області
до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства
про стягнення заборгованості, -
Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області (далі - Красноградська МДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства (далі - Красноградське ЖРЕП) про стягнення з Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства заборгованість перед бюджетом у розмірі 295378,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 22.09.2011 року податковий борг Красноградського ЖРЕП становить 295378,01 грн., вказаний борг виник внаслідок нарахування основних платежів по деклараціям та пені. Посилаючись на п.54.1 ст.54, п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України та п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" просив стягнути з Красноградського ЖРЕП заборгованість перед бюджетом у розмірі 295378,01 грн..
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити на підставі викладених у позові фактів та додаткових пояснень.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про поштове вручення від 20.01.2012 року та 09.02.2012 року. До початку судового засідання заперечень та клопотань не надав. За таких умов, відповідно до ст.128 КАС України, враховуючи повторну неявку представника відповідача в судове засідання без поважних причин та без повідомлення про причини неявки, виходячи з рівності сторін в адміністративному судочинстві, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі представника відповідача.
Відповідно до наявних в матеріалах справи запереченнях на адміністративний позов, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував частково, посилаючись на те, що Красноградським ЖРЕП були проведені часткові оплати по самостійно узгодженим сумам, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Красноградський ЖРЕП зареєстрований в якості юридичної особи Красноградською районною державною адміністрацією Харківської області 23.12.1991 року.
Згідно довідки Красноградської МДПІ №1074 від 18.02.2011 року, Красноградський ЖРЕП перебуває на обліку у Красноградській МДПІ в якості платника податків з 23.12.1991 року.
З матеріалів справи вбачається, що Красноградським ЖРЕП до Красноградської МДПІ подавались податкові декларації з податку на додану вартість за період з січня 2011 року по липень 2011 року, відповідно до яких платником податків було самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період. Також, факт декларування податкових зобов'язань Красноградським ЖРЕП вбачається з облікової картки платника податків. Окрім цього, з вказаної облікової картки, судом встановлено, що Красноградською МДПІ було нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Під час розгляду справи, представниками сторін не було надано жодного доказу в підтвердження факту оскарження нарахованих сум, отже заборгованість Красноградського ЖРЕП станом на 22.09.2011 року у розмірі 295378,01 грн. є узгодженою.
Відповідно до положень ч.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином суд приходить до висновку, що Красноградська МДПІ наділена правом щодо звернення до суду, однак порядок такого звернення визначений безпосередньо Податковим кодексом України, з огляду на те, що позивач звернувся до суду 05.10.2011 року, тобто під час дії саме Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.
Відповідно до п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу шляхом стягнення коштів безпосередньо з юридичної особи.
Окрім цього суд зазначає, що у даній справі відповідачем є комунальне підприємство, відносно якого ст.96 Податкового кодексу України окремо визначений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.
Зокрема, відповідно до п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на позовні вимоги та встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задовольняти позовних вимог у спосіб, не передбачений чинним законодавством України.
Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Красноградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства" про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 295378,01 грн. -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 05.03.2012 року.
Суддя Біленський О.О.