Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27 лютого 2012 р. № 2-а- 16146/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудних С.О.,
при секретарі судового засідання Король Д.О.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Кокорев Є.О.,
представника відповідача - Бондаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Аіко сервіс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0004122302, № 0004132302 від 12.10.2011 року.
В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0004122302, № 0004132302 від 12.10.2011 року., прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Аіко сервіс ЛТД" знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Київському районі міста Харкова.
Як вбачається з матеріалів справи, державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Аіко Сервіс ЛТД" з питань взаємовідносин з ПП "Сканто" код ЄДРПОУ 36875101, ТОВ "Інтехмаш" код 37263473, ТОВ "Ерітаж" код 37263358, ТОВ "Технопромбуд" код 36555074, ПП "Укрбудпромсервіс" код 34282032, ТОВ "Л- Фаст" код 37365088, ТОВ " Конкомт" код 37431361, ТОВ "Соф - Тек" код 37431398, ПП "Деко Сервіс" код 36256622 за період з 01.01.2010 р. по 13.09.2011 р., за результатами якої складений акт від 28.09.2011 р. за №3450/23/21187787.
Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Аіко Сервіс ЛТД" -ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ ФІРМА «АІКОСЕРВІС, ЛТД»з постачальником товару ПП «Сканто», код за ЄДРПОУ 36875101, ТОВ «Ерітаж»код 37263358 в результаті чого, порушення пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 №283/97-ВР від (зі змінами та поповненнями), ТОВ ФІРМА «АІКО-СЕРВІС, ЛТД»занижено податок на прибуток всього у сумі 988844,00 гри. в т.ч. за 4 квартал 2010 р. -354846 грн., за І квартал 2011 р. -428562 грн., за 2 квартал 2011 р. -205436 грн., порушення вимог п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями ТОВ ФІРМА «АІКО-СЕРВІС, ЛТД»занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 774434,92 грн. в т.ч. за листопад 2010 року в сумі 166795,83 грн., за грудень 2010 року в сумі 117080,76 грн., за січень 2011 року в сумі 138246,78 грн., за лютий 2011 року в сумі 87214,72 грн., за березень 2011 року в сумі 117388,05 грн., за квітень 2011 року в сумі 68943,59 грн., за травень 2011 року в сумі 78765,56 грн.
На підставі акту перевірки від 28.09.2011 р. за №3450/23/21187787 Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова винесені податкове повідомлення - рішення № 0004122302 від 12.10.2011 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1077557 грн., з яких 988844 грн. за основним платежем та 88713 грн. штрафні санкції, за порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5, п.п 11.2.1 п.11.2, ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та податкове повідомлення-рішення № 0004132302 від 12.10.2011 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 845406 грн., з яких 774436 грн. за основним платежем та 70970 грн. -штрафні санкції за порушення п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
З дослідженого акту перевірки від 28.09.2011 р. за №3450/23/21187787 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5, п.п 11.2.1 п.11.2, ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»і винесення спірних податкових повідомлень -рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ПП «Сканто»та з ТОВ «Ерітаж», на тій підставі, що за результатами проведених перевірок даних контрагентів позивача були складені акти про неможливість ними здійснення реальної господарської діяльності.
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до договорів № 1/11 від 10.01.2011 року та №29/10/2010 від 29.10.2010 р. укладених між ТОВ "Аіко Сервіс ЛТД" (покупець) та ПП «Сканто»(постачальник), постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар -одяг, у кількості, асортименті і за цінами, що вказані у рахунках, накладних та інших документах, які видаються на кожну партію товару (т.1 а.с.52-55,60-63).
На виконання договорів № 1/11 від 10.01.2011 року та №29/10/2010 від 29.10.2010 р. ПП «Сканто»поставлено на адресу ТОВ "Аіко Сервіс ЛТД" товар (одяг в асортименті), про що видані видаткові накладні від 01.11.2010 р. за №30528 на суму 131664,56 грн. в т.ч. ПДВ 26332,91 грн. (т.1 а.с.68-71); від 01.11.2010 р. за №30527 на суму 259426,02 грн. в т.ч. ПДВ 51885,20 грн. (т.1 а.с.72-77); від 01.11.2010 р. за №30526 на суму 336949,50 грн. в т.ч. ПДВ 67389,90 грн(т.1 а.с.78-85); від 01.11.2010 р. за №30529 на суму 105939,12 грн. вт.ч. ПДВ 105939,12 грн. (т.1 а.с.86-87); від 01.12.2010 р. за №33525 на суму 129087,60 грн. в т.ч. ПДВ 25817,52 грн. (т.1 а.с.135-140); від 01.12.2010 р. за №33526 на суму 188941,80 грн. в т.ч. ПДВ 37788,36 грн. (т.1 а.с.126-134); від 01.12.2010 р. за №33527 на суму 190561 грн. в т.ч. ПДВ 38112,36 грн. (т.1 а.с.123-125); від 01.12.2010 р. за №33528 на суму 76812,60 грн. в т.ч. ПДВ 15362,52 грн. (т.1 а.с.119-122); від 02.01.2011 р. за №36704 на суму 71840,06 грн. в т.ч. ПДВ 14368,01 грн. (т.1 а.с.115-118); від 02.01.2011 р. за №36703 на суму 192558,29 грн. в т.ч. ПДВ 38511,66 грн. (т.1 а.с.107-114); від 02.01.2011 р. за №36702 на суму 154869,81 грн. в т.ч. ПДВ 30973,93 грн. (т.1 а.с.103-106); від 02.01.2011 р. за №36701 на суму 142586,44 грн. в т.ч. ПДВ 28517,29 грн. (т.1 а.с.96-102); від 16.01.2011 р. за №338102 на суму 129379,29 грн. в т.ч. ПДВ 25875,86 грн. (т.1 а.с.88-95) та податкові накладні, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.141-219).
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується випискою з банку (т.3 а.с.2).
Також, відповідно до договору № 1/11 від 30.01.2011 року укладеного між ТОВ "Аіко Сервіс ЛТД" (покупець) та ТОВ «Ерітаж (постачальник), постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар -одяг, у кількості, асортименті і за цінами, що вказані у рахунках, накладних та інших документах, які видаються на кожну партію товару (т.2 а.с.7-10).
На виконання вказаної угоди ТОВ «Ерітаж»поставлено на адресу ТОВ "Аіко Сервіс ЛТД" товар (одяг в асортименті) по видаткових накладних, а саме від 01.01.2011 №3230 на суму 63901,27 грн. в т.ч. ПДВ 12780,25 грн., від 01.01.2011 №3229 на суму 45016,44 грн. в т.ч. ПДВ 9003,29 грн.,від 01.01.2011 №3227 на суму 166253,13 грн. в т.ч. ПДВ 33250,63 грн., від 01.01.2011 №3228 на суму 160902,74 грн. в т.ч. ПДВ 32180,55 грн., від 01.03.2011 №115 на суму 46594,73 грн. в т.ч. ПДВ 9318,95 грн., від 01.03.2011 № 113 на суму 164117,61 грн. в т.ч. ПДВ 32823,52 грн., від 01.03.2011 №112 на суму 124691,33 грн. в т.ч. ПДВ 24938,27 грн., від 01.03.2011 №114 на суму 251536,53 грн. в т.ч. ПДВ 50307,31 грн., від 01.04.2011 № 120 на суму 45713,44 грн. в т.ч. ПДВ 9142,69 грн., від 01.04.2011 №121 на суму 65971,06 грн. в т.ч. ПДВ 13194,21 грн., від 01.04.2011 №122 на суму 89719,42 грн. в т.ч. ПДВ 17943,88 грн., від 01.04.2011 №123 на суму 143314,07 грн. в т.ч. ПДВ 286662,81 грн., від 16.05.2011 №1613 на суму 154656,16 грн. в т.ч. ПДВ 30931,23 грн., від 16.05.2011 №1612 на суму 39499,91 грн. в т.ч. ПДВ 7899,98 грн., від 16.05.2011 №1611 на суму 36857,29 грн. в т.ч. ПДВ 7371,46 грн., від 03.05.2011 №303 на суму 162408,43 грн. в т.ч. ПДВ 32481,69 грн., від 01.05.2011 №101 на суму 35912,99 грн. в т.ч. ПДВ 7182,60 грн., від 03.05.2011 №301 на суму 30508,07 грн. в т.ч. ПДВ 6101,61грн (т.2 а.с.11-86) та по податковим накладним, які містяться в матеріалах справи (т.2 а.с. 85-163).
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується випискою з банку (т.3 а.с.3).
До матеріалів справи позивачем надано журнали ордери по рахунку № 631 «розрахунки з постачальниками»за період з 01.11.2011 р по 31.05.2012 р., що підтверджує оприбуткування в обліку отриманого від ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж»(т.3 а.с.196-205).
Крім того, позивачем на виконання вказаних договорів надані накладні, що підтверджують фактичне переміщення товарів зі складу в торгівельний зал (т.4 а.с.162-249, т.5 а.с.1-253).
Також позивачем до матеріалів справи надані докази на реалізацію товарів, а саме копії Книг обліку розрахункових операції (т.4 а.с.91-161).
Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Однак, в даному випадку виконання угод між позивачем та ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж»підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, виписками з банку та іншими первинними документами, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Як підтверджено матеріалами справи, договори укладені між позивачем та ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж»виконані кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.
Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Також, оскільки правовідносини між позивачем та ПП «Сканто»виникли ще у 2010 році, суд звертає увагу на те, що вимоги до виникнення права у платника податку на віднесення сум до податкового кредиту, до податкової накладної були визначенні п.1.6, 1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції закону від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями).
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж»належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.
Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Київському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.
Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж»були офіційно зареєстрований платником ПДВ та мали право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.
Щодо встановленого відповідачем порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5, п.п 11.2.1 п.11.2, ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” слід зазначити наступне.
Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.
Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
До суду позивачем надано журнали ордери по рахунку № 631 «розрахунки з постачальниками»за період з 01.11.2011 р. по 31.05.2012 р., виписки з банку.
Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Фактична сплата за надання послуг (одержання товару) підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку з відміткою.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано визначено позивачу суму податкового зобов'язання в розмірі 1077557 грн., з яких 988844 грн. за основним платежем та 88713 грн. штрафні санкції, за порушення за порушення п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між позивачем та ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж»є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.
Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.
Навпаки, суд, дослідивши договори між позивачем та ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж», вважає, що вони укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договори між позивачем і ПП «Сканто»та ТОВ «Ерітаж»мали реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.
Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень -рішень № 0004122302, № 0004132302 від 12.10.2011 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень -рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Аіко сервіс ЛТД" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Аіко сервіс ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова № 0004122302, № 0004132302 від 12.10.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст виготовлено 02.03.2012 р.
Суддя С.О. Чудних