Справа № 2-3671/11
Категорія 43
"22" листопада 2011 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Лушнікова В. Ф.,
при секретарі - Бойко І.Ю. , розглянувши у судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ДП «Севастопольський морський торгівельний порт» до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, суд
Позивач, Державне підприємство «Севастопольський морський торгівельний порт», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловою площею у кімнаті АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що в гуртожитку в казаній кімнаті зареєстрован відповідач ОСОБА_1, відповідно довідки про склад сім'ї і реєстрації № 219 від 27.07.2011р., яка знаходяться на балансі ДП «Севастопольський морський торгівельний порт», однак належить Державі в особи Міністерства транспорту і зв'язку, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку від 30.12.2005, реєстраційним написом ДГП "БТІ та ДРОНМ" м. Севастополя № 1547 від 04.01.2006, однак більш шості місяців відповідач по місцю реєстрації не проживає, його речей в кімнаті немає, особовий рахунок відсутній, що підтверджується актом від 27.07.2011 р.,
Представник позивача - ОСОБА_2, який діє на підставі доручення у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог часткове, а саме просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та пояснив, що він не проживає в казаній кімнаті, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового збору.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи сповіщен належно відповідно до положень ЦПК України. Визнаючи наявні матеріали справи про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим, згідно зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, розглянути справу у відсутність відповідача, та постановити заочне рішення.
Вислухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП «Севастопольський морський торгівельний порт», котра належить Державі в особи Міністерства транспорту і зв'язку, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку від 30.12.2005, реєстраційним написом ДГП "БТІ та ДРОНМ" м. Севастополя № 1547 від 04.01.2006 є гуртожитком, що підтверджується копіями документів, долучених до матеріалів справи. У кімнаті 111 вказаного гуртожитку зареєстрован відповідач.
З досліджених судом актів фактичного проживання в гуртожитку вбачається, що ОСОБА_1 в кімнаті 111 гуртожитку більше 6-ті місяців не проживає.
Згідно ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України право на житлове приміщення зберігається за відсутнім наймачем протягом шести місяців; визнання особи що втратила право користування житловим приміщенням унаслідок відсутності цієї особи понад встановленого терміну в судовому порядку.
Судом у судовому засіданні на підставі наданих доказів встановлено, що відповідач у спірній кімнаті не проживає та не користується житлом, оплату за користування житлом не проводить, претензій на спірне житло не пред'являв.
Таким чином, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність проживання відповідача у спірній кімнаті понад шість місяців без поважних причин, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача про визнання відповідача, таким що втратив право користування житловою площею в кімнаті АДРЕСА_1.
Оскільки спеціальним законом окремо не передбачений порядок визнання таким, що втратив право користування житловою площею осіб, що проживають в гуртожитку, суд застосовує ст.8 ЦПК України -схожі відносини.
На підставі ст.ст.71,72 Житлового кодексу України, керуючись ст.ст.6,10,11,60,212-214, 224-226 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловою площею у кімнаті АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Севастопольський морський торгівельний порт»витрати по оплаті державного мита в сумі 17 гр. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гр.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя -