Справа № 2а/1770/3778/2011
02 лютого 2012 року 17год. 05хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Баглика В.С., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Берун Р.В.,
представник відповідача: Троянчук Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Буд-Сектор"
до Державної податкової інспекції у м.Рівне
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство «Буд-Сектор» (далі - ПП «Буд-Сектор») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2011р. №0001902342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 82236,25грн. (65789,00грн. - за основним платежем, 16447,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 14.06.2011р. №0001892342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 102795,00грн. (82236,00грн. - за основним платежем, 20559,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що валові витрати та податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» було сформовано позивачем з дотриманням вимог пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.2.1 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Факт вчинення господарських операцій підтверджується первинними документами, як це передбачено нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». На момент укладення договорів з ПП «Буд-Сектор», відомості про ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» знаходилися в Єдиному державному реєстрі і останнє було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Відтак, податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають до скасування. Просив позов задовольнити повністю.
ДПІ у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, тотожні письмовим запереченням, а зокрема, зазначив, що ПП «Буд-Сектор» віднесло до валових витрат та податкового кредиту суми за операціями з контрагентом ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група», при цьому до перевірки не було надано первинних підтверджуючих документів (зокрема, актів виконаних робіт за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. та податкових накладних). Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таких документів на підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем до перевірки надано не було. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне проведено планову виїзну перевірку ПП «Буд-сектор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р., результати якої оформлено актом від 31.05.2011р. №684/23-100/33450307 (а.а.с.84-93).
У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем:
- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями) в частині завищення валових витрат та амортизаційних відрахувань, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 82236,00грн., у т.ч.: Ікв. 2009р. - 41270,00грн., ІІкв. 2009р. - 13283,00грн., ІІІкв. 2009р. - 27683,00грн.;
- пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) в частині завищення податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 65789,00грн., у т.ч. за: січень 2009 року - 53274,00грн., квітень 2009 року - 2051,00грн., травень 2009 року - 6706,00грн., вересень 2009 року - 3758,00грн.
На підставі акта перевірки від 31.05.2011р. №684/23-100/33450307 ДПІ у м.Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.06.2011р. №0001902342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 82236,25грн. (65789,00грн. - за основним платежем, 16447,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 14.06.2011р. №0001892342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 102795,00грн. (82236,00грн. - за основним платежем, 20559,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.а.с.6, 33).
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку (а.а.с.154-156).
Рішенням ДПА в Рівненській області від 16.08.2011р. №16945/25-16/333 скарга позивача залишена без розгляду (а.а.с.152-153).
Як вбачається з вказаного акта перевірки, податковим органом було встановлено, що ПП «Буд-сектор» безпідставно включено до валових витрат та до податкового кредиту суми за господарськими операціями із контрагентом ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група», оскільки до перевірки позивачем не було надано актів виконаних робіт за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. та не надано податкових накладних від 31.12.2008р. №2642, від 31.12.2008р. №2643, від 23.01.2009р. №434, від 03.03.2009р. №1321, від 11.03.2009р. №1461, від 28.04.2009р. №2322, виданих ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група».
У ході судового розгляду встановлено, що ПП «Буд-Сектор» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.03.2005р., основними видами діяльності позивача є будівництво будівель, інші види оптової торгівлі, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №230279 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.а.с.34- 35). Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.04.2005р. №24936928, ПП «Буд-Сектор» зареєстроване платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 334503017163 (а.с.102).
У перевіреному податковим органом періоді ПП «Буд-Сектор» здійснювалися господарські операції з придбання субпідрядних робіт у ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група», що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за січень 2009 року (а.а.с.55-57), за грудень 2008 року (а.а.с.58-60); за квітень 2009 року (а.а.с.61-63).
За вказаними господарськими операціями ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» для ПП «Буд-Сектор» було виписано податкові накладні від 31.12.2008р. №2642 на суму 12663,60 грн. (в т.ч. ПДВ 2110,60грн.), від 31.12.2008р. на суму 6981,60грн. (в т.ч. ПДВ 1163,60грн.), від 30.01.2009р. №434 на суму 299998,80грн. (в т.ч. ПДВ 49999,80грн.), від 03.03.2009р. №1321 на суму 20000,00грн. (в т.ч. ПДВ 3333,33грн.), від 11.03.2009р. №1461 на суму 20000,00грн. (в т.ч. ПДВ 3333,33грн.), від 28.04.2009р. №2322 на суму 35090,40грн. (в т.ч. ПДВ 5848,40грн.) (а.а.с.64, 66, 67, 68,69).
Витрати на придбання у ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» субпідрядних робіт в сумі 328945,00грн. позивачем включено до складу валових витрат, а податок на додану вартість, сплачений в ціні таких робіт, у сумі 65789,00грн. - до складу податкового кредиту відповідних періодів (а.а.с.119-148).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. N334/94-ВР, чинного на час існування спірних правовідносин (далі - Закон N334/94-ВР), встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону N334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону N334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, визначальними факторами для віднесення витрат до складу валових, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту, є зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.
Судом встановлено, що ПП «Буд-Сектор» укладено договір підряду з ТОВ «Аванті-Буд», згідно з умовами якого Замовник (ТОВ «Аванті-Буд») доручає, а виконавець (ПП «Буд-Сектор») зобов'язується виконати зовнішнє опорядження житлового будинку за адресою: м.Тернопіль, вул. Стадникової, 40-а. Факт укладення вказаного договору та виконання його позивачем підтверджується актом контрольних обмірів фактично виконаних робіт від 26.09.2011р. та рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.08.2011р. у справі №5019/1537/11 (а.а.с.94-96, 110-112).
На виконання умов вказаного договору позивачем укладено договір субпідряду з ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група».
За результатами виконаних субпідрядних робіт ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» складено акти приймання виконаних підрядних робіт та виписано податкові накладні (а.а.с.55-69).
Придбані у ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» субпідрядні роботи були використані позивачем у власній господарській діяльності (на виконання договору підряду з ТОВ «Аванті-Буд»).
Суми оплачених субпідрядних робіт позивачем включено до складу валових витрат, а ПДВ, сплачений в ціні підрядних робіт - до складу податкового кредиту.
Суми валового доходу, отриманого від виконання договору підряду з ТОВ «Аванті-Буд» (використані придбані субпідрядні роботи у ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група») були включені позивачем до декларацій з податку на прибуток підприємства, а податкові зобов'язання з податку на додану вартість - відображені у відповідних податкових деклараціях з податку на додану вартість.
Стаття 11 Закону №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем за господарськими операціями, вчиненими з ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група», підтверджуються актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними, складеними відповідно до вимог п.7.2.1 ст.7 Закону №168/97-ВР, що містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, підтвердженням чого є пояснення сторін, обумовлені податкові накладні, відомості з єдиного web-сайту Державної податкової адміністрації України www.sta.gov.ua (що діє відповідно до пункту 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79). Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст. Податкові накладні, виписані для позивача ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР і Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233/2037, чинному на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На момент вчинення господарських операцій з ПП «Буд-Сектор», ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» було зареєстроване як юридична особа та зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі (а.а.с.157-160), та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.
Таким чином, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання, придбаних у ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» субпідрядних робіт у господарській діяльності позивача, і отримання від такого використання прибутку.
Доводи та висновки відповідача, викладені у вищевказаному акті перевірки, щодо непідтвердження господарських операцій позивача та ТОВ «Діа Юнайтед будівельна та торгова група» первинними документами, є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку, оскільки позивачем в судовому засіданні належними доказами (первинними документами) підтверджено факти здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом та використання придбаних субпідрядних робіт позивачем у власній господарській діяльності.
Скориставшись встановленим ст.56 Податкового кодексу України правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, позивач подав до ДПА в Рівненський області скаргу, додавши до неї копії актів приймання виконаних підрядних робіт та податкових накладних.
Товарність операцій з придбання ПП «Буд-Сектор» субпідрядних робіт не оспорюється, надані останнім до матеріалів справи первинні документи є підставою для висновку про правомірність включення позивачем спірних сум до складу валових витрат та податкового кредиту.
Крім того, суд зазначає, що у висновках акта перевірки від 31.05.2011р. №684/23-100/33450307 зазначено, серед іншого, про завищення позивачем амортизаційних відрахувань, проте описова частина акта (п.3.1.3- а.а.9) не містить жодної згадки про таке порушення.
Така невідповідність описової частини акта його висновкам свідчить про порушення відповідачем вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. N984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за N34/18772, неналежне вивчення ревізором наданих для перевірки документів та необґрунтованість зроблених висновків.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 14.06.2011р. №0001902342 та від 14.06.2011р. №0001892342 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 14.06.2011р. №0001902342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 82236,25грн. (65789,00грн. - за основним платежем, 16447,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 14.06.2011р. №0001892342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 102795,00грн. (82236,00грн. - за основним платежем, 20559,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Буд-Сектор" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6,80грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.