Справа № 2а/1770/3501/2011
15 листопада 2011 року 14год. 58хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: Чучаліна К.В.,
представник відповідача: Троянчук Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дочірнього підприємства «Ліфтсервіс» Малого приватного підприємства «Леда»
до Державної податкової інспекції у м.Рівне
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Дочірнє підприємство «Ліфтсервіс» Малого приватного підприємства «Леда» (далі - ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2011р. №0000542342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7683,75грн. (6147,00грн. - за основним платежем, 1536,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 21.02.2011р. №0000552342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 18967,50грн. (15174,00грн. - за основним платежем, 3793,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що відповідачем на підставі акта позапланової документальної виїзної перевірки від 07.02.2011р. №136/23-100/3039794 прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2011р. №0000542342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7683,75грн. (6147,00грн. - за основним платежем, 1536,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 21.02.2011р. №0000552342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 18967,50грн. (15174,00грн. - за основним платежем, 3793,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями податкових органів залишені без змін, а скарги підприємства - без задоволення. Вказала, що ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» не порушувало жодних вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», валові витрати та податковий кредит підтверджені відповідними первинними документами та податковими накладними, які були надані для перевірки. Податковим органом не було доведено, що сторони, вчиняючи відповідні правочини, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків. Обвинувальний вирок у кримінальній справі щодо посадових осіб позивача судом не постановлено. На момент формування акта перевірки судом не прийнято рішень про визнання недійсними ні правочинів, вчинених безпосередньо позивачем із його контрагентами - ППФ «Велсі», ПП «Західлісбуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПОГ «Інвабуд», ні первинних документів, сформованих під час здійснення правочинів. Доводи податкового органу про те, що позивач не підтвердив своє право на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість з огляду на фіктивний характер правочинів, не можуть братися до уваги, оскільки на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача ПП «Велсі», ПП «Західлісбуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПОГ «Інвабуд» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість, а, постановляючи вирок, на який посилається відповідач, судом не дослідив правочинів, вчинених безпосередньо ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з вказаними контрагентами. Просила позов задовольнити повністю.
ДПІ у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, тотожні письмовим запереченням, а зокрема, зазначив, що проведеною податковим органом перевіркою ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» встановлено, що у період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. позивач формував валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд, ППФ «Велсі». Зокрема, до складу валових витрат було включено витрати на придбання у вказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей: І кв. 2008 р.- 30736,05грн., II кв. І008р.- 995,64грн., III кв. 2008р. - 16944,72грн., IV кв. 2008р. - 12018,89грн.; до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість: січень 2008р. - 6147,21грн., червень 2008р. - 199,13грн., липень 2008р. - 1394,44грн., вересень 2008р. - 1994,50грн., жовтень 2008р. - 873,11 грн., грудень 2008р. - 1530,67грн. Зазначив, що фінансово-господарські операції ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з контрагентами ППФ «Велсі», ПП «Західлісбуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд» є безтоварними, тобто такими, які відбувалися лише на папері, а відповідні правочини позивача в силу положень ст.ст.203, 215 ЦК України, є нікчемними. Доказом цього є вирок у кримінальній справі від 25-26.05.2010р., яким встановлено відсутність у ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» розумних економічних або інших причин (ділової сети) виробничої або господарської необхідності систематичного придбання або продажу товарів. Встановлено також неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувалися упродовж одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що вказують на неможливість виконання вказаними суб'єктами господарювання господарських зобов'язань. Крім того, з довідки про легалізацію ППФ «Велсі» від 04.06.2009р. №15-35-40 вбачається, що невідомі особи, приховуючи від контролюючих органів діяльність, щодо якої є заборона, зареєстрували дане підприємство для здійснення незаконних «транзитних» операцій та в результаті перерахунку (транзиту) коштів на розрахункові рахунки суб'єктів підприємницької діяльності здійснили ряд конвертаційних операцій, проведення яких не можливе без використання комп'ютерної техніки, печатки, штампа та фірмових документів. Викладене свідчить про відсутність у ППФ «Велсі» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, ділової мети, спрямованих на виконання зобов'язань, виплату заробітної плати, повноту нарахування та сплати податків. Це свідчить про відсутність у ППФ «Велсі» наміру створення правових наслідків та здійснення легальної діяльності. Враховуючи викладене, операції з поставки товарів (робіт, послуг) для ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» від ПП «Велсі», ПП «Західлісбуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд» не здійснювалися. Невиконання законодавчо встановлених обов'язків зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток доводить факт порушення інтересів держави та суспільства, що полягає у недоотриманні належних сум податку на додану вартість та податку на прибуток, при тому, що ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» отримало від ППФ «Велсі», ПП «Західлісбуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд» податкову вигоду шляхом формування «штучного» податкового кредиту. Відтак, ДПІ у м.Рівне правомірно визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7683,75грн. (6147,00грн. - за основним платежем, 1536,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та з податку на прибуток на загальну суму 18967,50грн. (15174,00грн. - за основним платежем, 3793,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне з 27.01.2011р. по 02.02.2011р. проведено позапланову документальну виїзну перевірку ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ППФ «Велсі», ПП «Західлісбуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд» за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., за наслідками якої складено акт від 07.02.2011р. №136/23-100/3039794 (т.1 - а.а.с.25-32).
У вказаному акті зафіксовано наступні порушення:
- пп.5.2.1 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (редакція Закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 15173,83грн, у тому числі: за Ікв. 2008р. - 7684,01грн., IIкв. 2008р.- 248,91грн., IIIкв. 2008р. - 4236,18грн., IVкв. 2008р. - 3004,60грн.;
- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень 2008 року в сумі 6147,21грн.
На підставі акта перевірки від 07.02.2011р. №136/23-100/3039794 ДПІ у м.Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2011р. №0000542342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7683,75грн. (6147,00грн. - за основним платежем, 1536,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 21.02.2011р. №0000552342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 18967,50грн. (15174,00грн. - за основним платежем, 3793,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1- а.а.с.9-10).
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.
Рішенням ДПА в Рівненській області від 27.04.2011р. та рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 08.07.2011р. №12484/6/25-045 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (т.1-а.а.с.11-14).
Як вбачається з акта перевірки від 07.02.2011р. №136/23-100/3039794, підставою для визначення ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість стали висновки ДПІ у м.Рівне про безпідставне включення позивачем за господарськими операціями з ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд» та ППФ «Велсі» до складу податкового кредиту у відповідних періодах сум податку на додану вартість (січень 2008 року - 6147,21грн., червень 2008 року - 199,13грн., липень 2008 року - 1394,44грн., вересень 2008 року - 1994,50грн., жовтень 2008 року - 873,11грн., грудень 2008 року - 1530,67грн.) та до валових витрат - сум витрат на придбання у вказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей (Iкв. 2008р. - 30736,05грн., IIкв. 2008р. - 995,64грн., IIIкв. 2008р. - 16944,72грн., IVкв. 2008р. - 12018,89грн.).
Суми податку на додану вартість за червень 2008 року - 199,13грн., за липень 2008 року - 1394,44грн., за вересень 2008 року - 1994,50грн., за жовтень 2008 року - 873,11грн., за грудень 2008 року - 1530,67грн. були виключені ДПІ у м.Рівне з податкового кредиту позивача актом невиїзної позапланової перевірки від 17.09.2010р. №1399/23-100/30397948.
При цьому, на підставі акта перевірки від 07.02.2011р. №136/23-100/3039794 ДПІ у м.Рівне було визначено грошові зобов'язання для позивача (оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями) у розрізі контрагентів наступним чином:
1) податок на додану вартість - 6147,00грн., у т.ч.: 6147,00грн. - за господарськими операціями з ППФ «Велсі» (січень 2008р.);
2) податок на прибуток - 15174,00грн., у т.ч.: 7684,00грн. - за господарськими операціями з ППФ «Велсі» (Iкв. 2008р. - 7684,00грн.), 1992,00грн. - за господарськими операціями з ПОГ «Інвабуд» (IIкв. 2008р. - 249,00грн., IIIкв. 2008р. - 1743,00грн.), 3584,00грн. - за господарськими операціями з ПП «Агроімпекс-Ресурс» (IIIкв. 2008р. - 2493,00грн., IVкв. 2008р. - 1091,00грн.), 1913,00грн. - за господарськими операціями з ПП «Західлісбуд» (IVкв. 2008р. - 1913,00грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» зареєстроване як юридична особа 22.04.1999р. та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №001729. Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 45.31.0 - Електромонтажні роботи, 51.87.0 - Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 74.20.1 - Діяльність у сфері інжинірингу, 29.22.2 - Ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування (т.1 - а.с.8). Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.01.2006р. №24940815, ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» зареєстроване платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 303979417169 (т.2 - а.с.1).
Для здійснення господарської діяльності з обслуговування ліфтів ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» використовує нежиле приміщення за адресою м.Рівне, вул.Ювілейна, 13, орендоване згідно з договором оренди від 31.05.2002р. №206 (т.1 - а.а.с.4-5).
У періоді, що підлягав перевірці, позивачем виконувалися роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів і диспетчерського обладнання, капітального ремонту ліфтів на виконання наступних договорів: від 15.12.2004р. №1-Р - укладеного з ЖКП «Перспективне», від 15.12.2004р. №2-Р - укладеного з ЖКП «Сонячне», від 15.12.2004р №15-Р - укладеного з ЖКП «Галицьке», від 15.12.2004р №16-Р - укладеного з ЖКП «Західне», від 03.06.2008р. №273 - укладеного з УЖКГ м.Рівне (т.1 - а.а.с.95-99, 101-102, 104-105; т.2 - а.с.6).
Факти виконання вищевказаних робіт підтверджуються відповідними актами приймання виконаних робіт та кошторисами (т.1 - а.а.с.107-166, т.2 - а.а.с.7-11).
Для технічного обслуговування та поточного ремонту ліфтів і диспетчерського обладнання, а також капітального ремонту ліфтів за вищевказаними договорами ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» були використані матеріали та деталі у кількості та на загальну суму, що зазначені у актах на списання матеріалів по технічному обслуговуванню ліфтів (т.1 - а.а.с.167-194).
Позивач стверджує, що використані ним для обслуговування ліфтів матеріали були придбані саме у зазначених в акті перевірки від 07.02.2011р. №136/23-100/3039794 контрагентів ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПП «Західлісбуд», ПОГ «Інвабуд» та ППФ «Велсі».
Актом перевірки констатовано, а сторонами визнано, що операції ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з контрагентами оформлені наступним чином.
Операції щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від ППФ «Велсі» оформлені накладною від 28.01.2008р. №11.1 та податковими накладними від 28.01.2008р. №11.1 і №11.2 на загальну суму 36883,25грн., у т.ч. ПДВ 6147,21грн. Розрахунки між сторонами проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 28.01.2008р.(т.1- а.а.с.37-40).
Операції з придбання товарно-матеріальних цінностей від ПОГ «Інвабуд» оформлені накладними від 26.06.2008р. №26/061, від 31.07.2008р. №31/073 та податковими накладними від 26.06.2008р. №26/061, від 31.07.2008р. №31/073 на загальну суму 9561,43грн., у т.ч. ПДВ 1593,57грн. Розрахунки між сторонами проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 26.06.2008р., від 31.07.2008р. (т.1- а.а.с.46-51).
Операції щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Агроімпекс-Ресурс» оформлені накладними від 25.09.2008р. №25/099, від 30.10.2008р. №300/114 та податковими накладними від 25.09.2008р. №25/099, від 30.10.2008р. №300/114 на загальну суму 17205,68грн., у т.ч. ПДВ 2867,11грн. Розрахунки між сторонами проведено повністю у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 25.09.2008р., від 26.09.2008р. та платіжним дорученням від 30.10.2008р. №15 (т.1- а.а.с.57- 63).
Операції з придбання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Західлісбуд» оформлені накладною від 30.12.2008р. №637 та податковою накладною на загальну суму 9184,00грн., у т.ч. ПДВ 1530,67грн. Розрахунки між сторонами проведено повністю у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 30.12.2008р. (т.1 - а.а.с.67-69).
Крім того, на отримання товару від зазначених постачальників позивачем для власних працівників видавалися довіреності, що вбачається з журналу реєстрації довіреностей ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» (т.1 - а.а.с70-78).
Витрати на придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей були віднесені ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» до складу валових витрат відповідних періодів, а суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного - відповідно включені до складу податкового кредиту (т.1 - а.а.с.79-94).
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинному на час існування спірних правовідносин (далі - Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 зазначеної статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. А згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинному на час існування спірних правовідносин (далі - Закон №168/97-ВР), податковий кредит - сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом
Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно з пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, наведені правові норми дозволяли платнику податків формувати валові витрати та податковий кредит за наявності, зокрема, таких двох умов:
- підтвердження належним чином оформленими первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та посвідчують факт її здійснення;
- спрямування результату таких операцій на подальше використання у господарській діяльності платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року у кримінальній справі №1-386/10 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 засуджено, у тому числі за ч.2 ст.205 КК України, - за фіктивне підприємництво, а саме за створення і придбання суб'єктів підприємницької діяльності - ПП «ТЕК «Транс Експо Регіон», ПП «Агроімпекс-Ресурс», ПОГ «Інвабуд», ПП «Юнісеф», ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_12, ПП ОСОБА_8, ПП «Паритет», ПП «Західлісбуд», ПП «Форестер Груп» з метою прикриття незаконної діяльності, або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, що заподіяло велику шкоду державі. В мотивувальній частині даного вироку встановлено, що діяльність вказаних осіб, як організованої групи, була спрямована на конвертацію в готівку грошових коштів, які надходили на розрахункові рахунки нібито за виконання господарських правочинів, і подальше її використання на власний розсуд для особистих потреб. Вироком встановлено відсутність бухгалтерського та податкового обліку, основних та оборотних засобів, найманих працівників у таких платників податків, як ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПП «Західлісбуд», а також констатовано відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) здійснення господарської діяльності та відсутність можливості виконання будь-яких господарських зобов'язань. На момент розгляду даної справи вирок Рівненського міського суду від 25.05.2010 року у кримінальній справі №1-386/10 набрав законної сили (т.1 - а.а.с.219-249).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що сама по собі наявність у позивача первинних документів по оформленню господарських операцій та податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджувати фактичне здійснення операцій.
Оскільки ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПП «Західлісбуд» були створені з метою здійснення незаконної діяльності, що встановлено вироком Рівненського міського суду, яким засуджено, в тому числі і за фіктивне підприємництво осіб, що використовували дані підприємства для конвертації безготівкових коштів в готівку шляхом документального оформлення безтоварних операцій, то й операції з поставки товарів від ПОГ «Інвабуд», ПП «Агроімпекс-Ресурс» та ПП «Західлісбуд» для ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» не мали реального характеру, а всі первинні документи, виписані вказаними контрагентами, в тому числі і для позивача, не мають юридичної сили.
Посилання позивача на те, що вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року у кримінальній справі №1-386/10 не визнано недійсними правочини, вчинені позивачем з ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», та не встановлено фіктивності податкових накладних, виписаних даними суб'єктами господарської діяльності для ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» суд оцінює критично, як такі, що спростовуються матеріалами справи і не підтверджуються належними доказами.
Згідно з ч.1,5 ст.203 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст.215 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В даному випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.1 ст.228 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і є нікчемним.
Господарські операції, які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а тому й вважаються такими, що порушують публічний порядок.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про нікчемність правочинів, укладених ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» та ПП «Агроімпекс-Ресурс».
При цьому, суд враховує належні і допустимі докази, надані податковим органом на підтвердження безпідставного виникнення у платника податків податкової вигоди, зокрема щодо притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.205 КК України осіб, які заснували і використовували ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» не для здійснення господарської діяльності, а для оформлення безтоварних операцій з метою конвертації грошових коштів та мінімізації податкових зобов'язань для інших суб'єктів господарювання, та відсутність у позивача доказів на обґрунтування протилежного.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Оскільки правочини ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» не створюють юридичних наслідків в силу своєї нікчемності, то відповідно оформлені первинні документи та податкові накладні щодо їх виконання не можуть братися до уваги у податковому та бухгалтерському обліку позивача. Відтак, суд вважає, що позивач не мав підстав і права на формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» та ПП «Агроімпекс-Ресурс».
Доводи представника позивача про те, що товарно-матеріальні цінності були надалі використані ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» у власній господарській діяльності суд вважає такими, що не спростовують доводів ДПІ в м. Рівне про нікчемність господарських операцій, оскільки факт продажу товарів, номенклатура яких відповідає тій номенклатурі, яка визначена у видаткових накладних ПОГ «Інвабуд», ПП «Західлісбуд» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», доводить лише ту обставину, що такі товари були оприбутковані ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда», проте не дає змоги встановити джерело їх отримання та, відповідно, не може підтвердити суми (у тому числі і ПДВ), перераховані позивачем на їх оплату.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 21.02.2011р. №0000552342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9362,25грн. (7490,00грн. - за основним платежем, 1872,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Що ж стосується донарахувань позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за господарськими операціями з ППФ «Велсі», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з вимогами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, установи, від імені яких складений документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем за господарськими операціями, вчиненими з ППФ «Велсі», підтверджуються видатковою накладною, банківською випискою та податковими накладними, складеними відповідно до вимог п.7.2.1 ст.7 Закону №168/97-ВР, що містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, підтвердженням чого є пояснення сторін, обумовлені податкові накладні, відомості з єдиного web-сайту Державної податкової адміністрації України www.sta.gov.ua (що діє відповідно до пункту 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.01.2007р. №100015677 (т.1 - а.с.35, т.2 - а.с.3). Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст. Податкові накладні, виписані для позивача ППФ «Велсі» відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233/2037, чинному на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На момент вчинення господарських операцій з ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда», ППФ «Велсі» було зареєстроване як юридична особа та зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі (т.1 - а.а.с.33-35, т.2 - а.с.2), та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.
Таким чином, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання, придбаних у ППФ «Велсі» товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача - для обслуговування ліфтів, і отримання від такого використання прибутку.
Фактично висновки акта перевірки про безтоварність господарських операцій позивача з ППФ «Велсі» базуються на довідці про легалізацію від 04.06.2009р. №16/35-40, що складена Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА в Рівненській області на підставі проведеного аналізу матеріалів, отриманих від УМВС України в Рівненській області та опрацювання наявної бази даних податкових органів ДПА в Рівненській області (т.2 - а.а.с.26-34).
Разом з тим, вказана довідка не є достатніми і незаперечним доказом фіктивності здійснених ППФ «Велсі» господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені.
Суд критично оцінює висновки податкового органу про нікчемність правочину, вчиненого ДП «Ліфтсервіс» МПП «Леда» з ППФ «Велсі», як такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і спрямованого на отримання податкової вигоди.
Так, за змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.
Разом з тим, жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочину, виконання якого було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства, відповідачем суду не надано. Не надано суду й жодних доказів невідповідності фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства документів бухгалтерського та податкового обліку позивача.
Таким чином, доводи та висновки податкового органу, викладені у вищевказаному акті перевірки, щодо безтоварного характеру господарських операцій позивача з ППФ «Велсі», є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку, оскільки позивачем в судовому засіданні належними доказами (первинними документами) підтверджено факти здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом та використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення на позов в частині визначення позивачу грошових зобов'язань за господарськими операціями з ППФ «Велсі».
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 21.02.2011р. №0000542342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7683,75грн. (6147,00грн. - за основним платежем, 1536,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкового повідомлення-рішення від 21.02.2011р. №0000552342 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9605,00грн. (7684,00грн. - за основним платежем, 1921,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), а відтак адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 21.02.2011р. №0000542342 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 7683,75грн. (6147,00грн. - основний платіж, 1536,75грн. - штрафні (фінансові) санкції) та податкове повідомлення-рішення від 21.02.2011р. №0000552342 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 9605,00грн. (7684,00грн. - основний платіж, 1921,00грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Присудити на користь позивача Дочірнього підприємства «Ліфтсервіс» Малого приватного підприємства «Леда» із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2,20грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.