Дата документу 06.03.2012
Справа № 2-5478/11
(заочне)
06.03.2012 року Ленінський районний суд міста Вінниці
в складі головуючого судді: Сало Т.Б.,
при секретарі Кукуленко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про визнання такою, що втратила право на постування жилим приміщенням, шляхом зняття з реєстрації місця проживання , -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з вищевказаним позовом, який мотивований тим, що їм на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, виданого виконкомом Вінницької міської ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрі. В листопаді місяці 2007 року відповідач з неї виїхала разом зі всіма особистими речами та проживає у даний час за кордоном зі своїм співмешканцем. Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 офіційно розлучені, свою частку приватизованої квартири АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_3 офіційно подарувала сину ОСОБА_2
Відповідач в квартирі зареєстрована, але не проживає. Враховуючи те, що квартира знаходиться в одноповерховому будинку і на даний час, згідно рішення Вінницької міської ради, виведена із комунальної власності, вважається приватним сектором, її реєстрація за вказаною вище адресою не дає можливості позивачам, як власникам, отримати домову книгу і здійснювати свої повноваження власників у повній мірі.
Враховуючи те, що відповідач в квартирі не проживає, а позивачі вимушені сплачувати за неї комунальні послуги, виникла необхідність звернутись до суду із позовом про визнання такою, що втратила право на постування жилим приміщенням, шляхом зняття з реєстрації місця проживання.
В судове засідання позивачі не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких також зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. 13.01.2012 р. судом отримано заяву від начальника СГІРФО Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, в якій він просив справу розглядати у відсутність представника третьої особи, та зазначив, що при вирішенні даної справи він покладається на розсуд суду.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином, в зв'язку з чим, зважаючи на зміст заяв позивачів, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 30.06.1994 р., посвідченого виконкомом Вінницької міської ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради народних депутатів від 30.06.1994 р. №546. (а. с. 11).
Відповідно до договору дарування частки квартири від 08.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 984, зареєстрованого в КП "ВМБТІ" 12.08.2011 року за реєстровим №31501638, ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 передав безоплатно у власність (подарував), а ОСОБА_2 прийняв в дарунок 1/3 частку квартиру №10, загальною площею 43,7 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1. (а. с. 10).
З рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.07.2011 року (справа №2-2827/11 про розірвання шлюбу) слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.08.1988 року, який було розірвано 22.07.2011 року. (а. с. 14).
При ухваленні рішення, суд враховує те, що спір фактично стосується усунення перешкод в користуванні власністю позивачів з боку відповідача.
Так, згідно ч. 3 ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі норм Конституції України гарантується.
Поняття права власності визначено ст. 316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а у відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, а ч. 4 даної статті зазначає, що право приватної власності є непорушним, що також закріплено і в ч. 1 ст. 321 ЦК України, яка вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено право власника володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Задовольняючи пред'явлений позов в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1, суд виходив із того, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1, а реєстрація відповідачів в зазначеній квартирі порушує їх права, як власників, оскільки вони не можуть у повній мірі розпоряджатися своєю власністю, в зв'язку з чим, суд приходить до переконання, що в цій частині позов обґрунтований підлягає задоволенню.
Що стосується позовної вимоги щодо зняття ОСОБА_3 з реєстрацій в зазначеній вище квартирі, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття осіб з реєстрації місця проживання здійснюється відповідним уповноваженим органом з реєстрації протягом семи днів на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням. Вищевикладене свідчить про те, у випадку визнання відповідача такою, що втратила право на користування житловим будинком, відповідний уповноважений орган з реєстрації зобов'язаний зняти їх з реєстрації.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачами.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: