Справа № 2- 387 / 11
16.01.2012 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі: головуючого судді - Шуліка Ю.В.
при секретарі - Євсюковій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-і особи: ВГІРФО у Червонозаводського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив під час судового розгляду та вказав, що на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкові від 28.11.1989 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 належить по10/100 частин, ОСОБА_3 належить 31/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, а всього позивачам належить 51/ 100 частини домоволодіння, яка являє собою окремий будинок Б-1. Відповідачка по справі ОСОБА_4 -колишня дружина ОСОБА_2 Під час шлюбу відповідачка була зареєстрована у вказаному житловому будинку у якості члена сім»ї. 25.10.2007 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, проведено розподіл спільного майна подружжя. З листопада 2007 року він проживає однією сім»єю з ОСОБА_7 У 2008 році відповідачка звернулась до суду з заявою про вселення її у спірний будинок, посилаючись, що її право на користування житловою площею порушено. Рішенням суду від 16.05.2008 року позов ОСОБА_4 було задоволено, але з того часу відповідачка ніколи не намагалась вселитись до будинку, своє право на користування житловою площею не реалізувала, в будинку не проживає. В будинку залишились шафа та телевізор відповідачки, які займають кімнату та якими вона не користується. Позивач просить визнати позивачку такою, що втратила право користування житловою площею у житловому будинку, усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом зняття відповідачки з реєстрації за вказаним адресом, виселення відповідачки з спірної житлової площі, стягнути з відповідачки понесені ними судові витрати.
Представник відповідачки в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та пояснив, що після ухвалення рішення суду про вселення ОСОБА_2 на спірну житлову площу, вона фактично не оселилась на ній, оскільки до того між сторонами виникали конфлікти, а після рішення суду позивачі змінили замки. ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом та просить визнати за нею право на користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_4, до суду не з»явилась, незважаючи на те, що її явка була визнана судом обов»язковою, про час розгляду справи повідомлена своєчасно через її представника.
Проти зустрічного позову ОСОБА_2 та його представник заперечували, посилаючись на те, що ОСОБА_4 втратила право на спірну житлову площу, т.я. не проживає на ній без поважних причин протягом 3 років вже після рішення суду про вселення в її в будинок.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6, представник 3-ї особи, до судового засідання не з»явились, про час розгляду справи сповіщались своєчасно та належним чином.
Суд, вислухавши сторони пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, перевіривши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 таким, що підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовляє виходячи з наступного.
Під час судового розгляду встановлено, що на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкові від 28.11.1989 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 належить по 10/100 частин, ОСОБА_3 належить 31/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, а всього позивачам належить 51/ 100 частини домоволодіння, яка являє собою окремий будинок Б-1.
Відповідачка ОСОБА_4 -колишня дружина ОСОБА_2
Під час шлюбу відповідачка була зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 у якості члена сім»ї.
25.10.2007 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, проведено розподіл спільного майна подружжя.
У 2008 році ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про поновлення порушеного права на користування житловою площею у вказаному житловому будинку. Рішенням суду Червонозаводського району м. Харкова від 16.05.2008 року позов ОСОБА_4 було задоволено, відновлено її право на користування житловою площею у спірному житловому будинку.
Викладені обставини сторонами не оспорювались.
Але після набрання законної сили вказаним рішенням суду до тепер ОСОБА_4 не проживає на спірній житловій площі.
Викладене підтверджується актами від 28.07.2009 року, 9.04.2009 року, 27.03.2010 року про не проживання ОСОБА_4 у житловому будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 33-35).
Представник відповідачки не оспорював, що ОСОБА_4 не зверталась до виконавчої служби для виконання рішення суду в примусовому порядку, в будинок не оселилась.
Свідок ОСОБА_8 пояснила в суді, що відвідує свого дядька ОСОБА_2 не менш ніж 2 рази на тиждень у різний час, як вранці, так й у вечорі, у будні дні та вихідні. Протягом останніх 3-4 років ніколи не зустрічала ОСОБА_4 у спірному житловому будинку, оскільки та не проживає в будинку. Після розподілу майна подружжя, ОСОБА_4 стала розпродавати своє майно, виділене за рішенням суду, яке зберігалось в спірному будинку. Вона купила у ОСОБА_4 холодильник. Гроші за холодильник вона передавала ОСОБА_4 під час зустрічі у місті, т.я. та не проживає в будинку. ОСОБА_4 пропонувала придбати й решту її майна, яке залишилось в будинку після розподілу, а саме, шафу та телевізор, мотивуючи тим, що це майно їй не потрібно. Вказане майно продовжує знаходитись у спірному будинку, але ОСОБА_4 ним не користується. Іншого майна відповідачки в будинку немає.
Пояснення даного свідка також підтверджуються розписками про продаж холодильника ( т. 2 а.с. 6-7).
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що проживає у одному подвір»ї з позивачами. Більше трьох років ОСОБА_4 зовсім не з»являється до житлового будинку, вселитись в будинок їй ніхто не перешкоджав.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_10 вбачається, що протягом тривалого часу спілкувався з подружжям ОСОБА_9. Після розлучення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідачка продовжує спілкуватись з ним та його дружиною, вона ніколи не скаржилась на позивачів щодо перешкод у користуванні житловою площею з їх боку, йому відомо, що вона проживає у іншому місті. Він також постійно відвідує ОСОБА_2 2-3 рази на місяць, але ніколи там не бачив відповідачку, майно, яке їй виділено судом при розподілі майна подружжя, знаходиться у одній з кімнат будинку, але відповідачка не користується ним, намагається продати.
Відповідно до довідок КП «Харківське міськ БТІ», ОСОБА_4 на праві власності має квартиру АДРЕСА_2 ( т. 1 а.с. 29, т. 2 а.с. 13).
Представник ОСОБА_4 пояснив суду, що з 2008 року ОСОБА_4 нікуди не зверталась з питання перешкод з боку позивачів в користуванні спірною житловою площею, які-небудь докази щодо вказаних обставин, а також про зміну позивачами замків в будинку, вона надати не може.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що з 2007 року у спірному будинку він проживає з новою дружиною ОСОБА_5, з якою вони створили сім»ю, у 2010 році зареєстрували шлюб.
Суду надані акти від 16.05.2011 року відповідно до яких, кімната, в якій знаходяться шафа та телевізор ОСОБА_11, потребує ремонту ( теча стелі, пошкодження штукатурки, прогнівання підлоги). Речі відповідачки, яка не проживає в будинку перешкоджають проведенню ремонту. Меблі відповідачки покриті великим слоєм пилу, у шафі знаходяться старі, зношені речі, які мають неприємний запах ( т. 2 а.с. 8-9).
Відповідно до ст.. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача чи членів йог сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач чи члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Аналізуючи викладене, суд доходить висновку про те, що відповідачка ОСОБА_4 на спірній житловій площі не проживає понад шість місяців, доказів щодо поважності відсутності на житловій площі суду не надала, тому є всі підстави для визнання її такою, що втратила право на користування спірною житловою площею.
Наявність в житловому будинку меблів та речей ОСОБА_4 перешкоджають власникам будинку у повному обсязі володіти та розпоряджатись ним, у зв»язку з цим вказані перешкоди підлягають усуненню. Оскільки в спірному будинку залишаються речі ОСОБА_4, суд вважає, що вона підлягає виселенню.
Виходячи з вищенаведеного суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за нею права користування житловою площею у житловому будинку АДРЕСА_1.
Судові витрати, понесені позивачами за основним позовом, суд стягую з ОСОБА_4
На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст..ст. 15,16 ЦК України, ст.. 71 ЖК України, районний суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право на користування житловою площею в житловому будинку АДРЕСА_1.
Усунути перешкоди щодо здійснення права власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користування, розпорядження, володіння житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_4 з реєстрації у вказаному житловому будинку та виселення.
Зобов»язати ВГІРФО у Червонозаводського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області зняти ОСОБА_4 з реєстрації у житловому будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне обслуговування розгляду справи в сумі 37 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів після проголошення рішення.
Суддя Ю.В.Шуліка