Рішення від 06.03.2012 по справі 1510/998/12

Справа № 1510/998/12

Провадження № 2/1510/1906/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 21.11.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №713, мотивуючи тим, що вони не проживають разом та спільне господарство не ведуть в зв'язку з тим, що одруження виявилось невдалим, відповідачка не піклувалась про створення нормальних сімейних стосунків, на протязі довгого часу в сім'ї були постійні сварки та скандали, в результаті чого вони втратили взаємоповагу один до одного. Вважає примирення неможливим.

Ухвалою суду від 01.03.2011 року сторонам надався строк на примирення чотири місяці, однак сторони не примирилися.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У попередніх судових засіданнях позов не визнавала, оскільки вважає, що сім'ю можна зберегти.

Вислухавши позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 21.11.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 21.11.2009 року.

Від шлюбу дітей не мають.

Сторони не проживають разом та спільне господарство не ведуть в зв'язку з тим, що одруження виявилось невдалим, на протязі довгого часу в сім'ї були постійні сварки та скандали, в результаті чого вони втратили взаємоповагу один до одного, що з огляду на ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Ухвалою суду від 01.03.2011 року сторонам надався строк на примирення чотири місяці, однак після закінчення строку стосунки в сім'ї не налагодились та сторони не примирились.

Спір щодо розподілу спільного майна буде вирішено сторонами в окремому судовому процесі.

За ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки.

Загальна декларація прав людини у ч.2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих хто одружується.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене. Крім того, також не можливо насильно одного з подружжя без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Враховуючи вищезазначене, а також оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.11.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №713 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в розмірі 8,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т. П. Пащенко

Попередній документ
21911879
Наступний документ
21911881
Інформація про рішення:
№ рішення: 21911880
№ справи: 1510/998/12
Дата рішення: 06.03.2012
Дата публікації: 28.03.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу