Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
09.02.2012 р. Справа № 2а-9030/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складi суддi Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Котенкова Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1
доУправління ПФУ в Первомайському р-ні Миколаївської області, вул. Революції, 36,Первомайськ,Миколаївська область,55200
треті особиВідділ ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, пров. Комуністичний, 16,Первомайськ,Миколаївська область,55200
провизнати протиправною та скасувати вимогу №Ф 947-У від 14.10.11,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України у м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю 947-У від 14.10.2011 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вимога підлягає скасуванню, як противоправна, оскільки вимога відповідачем прийнята на підставі ч.3 ст.106 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка на момент прийняття вимоги втратила свою чинність та відповідно до п.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування не застосовуються.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких позов не визнає, оскільки
вимога прийнята відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції № 21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, тому вона є законна й обґрунтована та скасуванню не підлягає.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони на підставі вимог ст. 2 КАС України.
Позивач є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку від 20.12.2010 р.
Відповідач 14.10.2011 р. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та картки особового рахунку приймає вимогу про сплату страхових внесків № Ф 947 на суму 1557,60 грн.
Державний виконавець ВДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції постановою від 21.11.2011 р. відкрив виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги № Ф-947-У від 14.10.2011 р.
Посилання позивача на те, що на момент прийняття вимоги від 14.10.2011 р. на підставі ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона не була чинною, тому у відповідача не було підставі для прийняття вимоги не приймається судом до уваги з оглядом на наступне:
Відповідно до п.3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»фізичні особи-підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) є застрахованими особами.
Зазначені особи є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду та зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески ( п.5 ст.14, ч.1 ст.15,п.6 ч.2 ст.17 Закону України № 1058).
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 встановлено, що особи, зазначені в п.3 і4 статті 11 сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи і в порядку, визначених цим Законом та в розмірах, передбачених для платників збору ( юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. №400/97-ВР, але не менше мінімального страхового внеску.
Сума страхового внеску з урахуванням частини фіксовано або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. №400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності встановлена ставка внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2% від фактичних витрат на оплату праці.
В своїх запереченнях відповідач зазначив, що позивач має заборгованість зі страхових внесків в сумі 1557,60 грн. за період з липня 2010 р. по грудень 2010 р., що підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду.
Згідно з п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464 встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 р., в т.ч. нарахованих внесків строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно з п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками
та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від19.12.2003 N 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, позивач є страхувальником та повинен сплачувати страхові внески відповідно до вимог законодавства та згідно з п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464 за відповідачем зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Посилання позивача на п.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ґрунтуються на хибному розумінні цієї норми, оскільки вона стосується тільки стягнення саме фінансових санкцій (штрафу, пені), які застосовуються органами пенсійного фонду за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Цією статтею передбачено, що не передбачено застосування фінансових санкцій за несплату страхових внесків до суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, а нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
Вимога про сплату боргу не є фінансовою санкцією, оскільки на її підставі стягуються страхові внески, а не фінансові санкції.
Крім того, вищезазначена норма Закону № 1058 , на яку посилається позивач була прийнята 07.07.2011 р., а набрала чинності з 07.08.2011 р., а спірні правовідносини виникли у 2010 р., тому Закон зворотної сили немає.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи докази відповідно до ст. 86 КАС України суд приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до ст. 19 Конституції України та вимог ст. 2 КАС України, тому позов задоволенню не підлягає.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 11,71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 14.02.2012 р.