Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
09.02.2012 р. Справа № 2а-712/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомЮжноукраїнська ОДПІ, вул. Комсомольска, 3,м. Южноукраїнськ,55000
доВідділ примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Миколаївській обл., вул. Декабристів, 41/23, оф.800,Миколаїв,54020
провизнання протиправними дії, скасування постанови від 15.12.2011р. ВП №28727562,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання незаконними дії та скасування постанов від 15.12.2011 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 1360 та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що постанови відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій згідно постанов від 15.12.2011 р. може привести до необґрунтованих втрат Державного бюджету. В постанові про стягнення витрат на проведення виконавчих дій не зазначено, які саме витрати понесені державним виконавцем, а також відсутній розрахунок та належні докази суми зазначені в постанові.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи суд прийшов до наступного висновку:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
19 вересня 2011 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2а- 65/11/1470 від 16.06.2011 р., про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного податкового інспектора сектору оподаткування юридичних осіб Арбузинського відділення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області з 22.02.2011 р. Постанова підлягає негайному виконанню з 22.02.2011 р. Боржником по виконавчому провадженню є Южноукраїнська ОДПІ. Боржник повинен був самостійно виконати рішення суду відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, якщо рішення підлягає негайному виконанню строк для самостійного виконання не встановлюється.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу позивача та отримана ним 22.09.2011 р., що підтверджується вхідним штампом на супроводжувальному листі.
30.09.2011 р. позивач надіслав відповідачу лист, в якому просить закрити виконавче провадження, в зв'язку з тим, що ДПІ оскаржило рішення суду до Одеського апеляційного адміністративного суду та відкрито апеляційне провадження.
04.11.2011 р., 14.12.2011 державний виконавець приймає постанови про накладання на позивача штрафів за невиконання боржником рішення суду, що зобов'язує його виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.
Стаття 11 Закону України “Про виконавче провадження ” передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
15.12.2011 р. відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо, до боржника застосовано штрафні санкції, які передбачені ст.ст.75,89 Закону України «Про виконавче провадження», а саме : винесено постанови про накладання штрафів від 04.11.2011 р. та 14.12.2011 р., проте рішення залишається не виконаним. До Прокуратури м. Южноукраїнська направлено клопотання про притягнення керівника Южноукраїнської ОДПІ до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст.382 КК України за невиконання рішення суду. В резолютивній частині цій постанови зазначено, що вивести з виконавчого провадження № 2427/2 постанови про накладення на боржника штрафів від 04.11.2011 р. та 14.12.2011 р., постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.12.2011 р. та постанову про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій від 15.12.2011 р.
15.12.2011 р. відповідач прийняв постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1360 грн., оскільки боржником у наданий строк виконавчий лист не виконано.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
В законі встановлена підставі для прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору, у разі невиконання боржником рішення суду. Рішення суду № 2а- 65/11/1470 від 16.06.2011 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного податкового інспектора сектору оподаткування юридичних осіб залишається позивачем не виконаною, тому відповідач приймає постанову про стягнення з позивача судового збору.
В позовній заяві позивач зазначає, що йому незрозуміло щодо розрахунку та розміру виконавчого збору в сумі 1360 грн., хоча у статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»чітко зазначено, що у разі невиконання боржником рішення суду немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. Позивач є юридичною особою, неоподатковуваний мінімум доходів громадян 17 грн., тому сума 1360 грн. виходить шляхом множення 80х17=1360 грн.
15.12.2011 р. відповідач прийняв постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 60 грн., оскільки встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого документа відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області здійснено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій в сумі 60 грн.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:
6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;
7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
5. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції № 74/5 від 15.12.1999 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції від 15.12.1999 р. за № 865/4158 п.4.15.1 передбачено, що до інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на придбання канцелярських та господарських товарів, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку та інше.
Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових
осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Позивач рішення суду не виконав. Посилання позивача на оскарження рішення суду до апеляційної інстанції не приймається судом до уваги, оскільки виконавчим документом - виконавчим листом на підставі ст.256 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно зі ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Позивач всупереч ст.71 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, яку норму права порушив державний виконавець, коли здійснював виконавчі дії по виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду про поновлення на посаді.
Оцінивши докази, відповідно до ст.86 КАС України, суд приходить до того, що позивач не виконав рішення суду, яке є обов'язковими до виконання на всій території України, тому постанови відповідача від 15.12.2011 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 1360 та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 60 грн. відповідачем прийняті законно й обґрунтовано, відповідач діяв законно й правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтовано, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, відповідно до ст. 19 Конституції України та вимог ст. 2 КАС України.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.11,71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відиовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови
підписаний суддею
14.02.2012 р .