Іменем України
06.03.2012 м. Ужгород
Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Дроботі В.В.
суддів Фазикош Г.В., Власова С.О.
при секретарі Козаковій М.В.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 січня 2012 року ,
Зазначеним рішенням у вимогах ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про покладення обов'язку на відповідача залишити відсоткову ставку за кредитним договором на попередньому рівні та здійснення перерахунку разового платежу - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення його вимог. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Окрім того, суд неправильно застосував матеріальний закон.
Колегія вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Визнавши доведеним факт дотримання відповідачем умов та процедури підвищення відсоткової ставки за кредитним договором між сторонами спору суд першої інстанції не перевірив цю обставину і в рішенні переконливих мотивів зазначеного висновку не навів.
Згідно п.2.3.1. договору від 21 серпня 2007 року банк мав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому банк повинен був надіслати позичальникові письмове повідомлення протягом семи днів з дати набуття чинності зміненої процентної ставки ( а.с.6).
Позивач заперечував дотримання відповідачем вказаних умов договору.
Представник відповідача в засіданні апеляційного суду визнала факт порушення банком умов зміни розміру відсоткової ставки, пояснивши, що жодних письмових повідомлень ПАТ КБ «Приватбанк» позивачу не надсилав.
Відповідно до положень ч.1.ст.61 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.
Отже, мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а констатації підлягає факт порушення відповідачем умов та процедури зміни відсоткової ставки щодо позичальника ОСОБА_1.
В той же час, позивач обрав способами захисту свого порушеного права такі, які суперечать та не передбачені, як загальними, так і спеціальними нормами цивільного права.
Загальні способи порушеного права регламентовані ст.16 ЦК України, а ст.611,615, 651-653, 1054-1057 ЦК України встановлені підстави , умови та правові наслідки зміни договору і зокрема кредитного.
Жодна з цих норм не передбачає при зміні банком умов кредитного договору щодо розміру відсоткової ставки можливість позичальника захистити свої права у спосіб, який обрав ОСОБА_1, а саме: зобов'язати банк залишити попередню відсоткову ставку , сплачені пеню та відсотки зарахувати у чергові платежі , а суд здійснити перерахунок коштів за курсом вітчизняної та іноземної грошових одиниць (а.с.5).
Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог , заявлених у суді першої інстанції .
Отже , в межах цих вимог резолютивна частина рішення суду , яким у позові ОСОБА_1 відмовлено, зміні чи скасуванню не підлягає.
Згідно положень п.3 ч.1 ст. 303 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи щодо дотримання банком умов договору при підвищенні відсоткової ставки є підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України , колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 січня 2012 року в його мотивувальній частині змінити.
Резолютивну частину рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: