08.02.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дідика В.М. (головуючий), Дорчинець С.Г., Гошовського Г.М. з участю прокурора Міцовда К.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 11.11.2011 року.
Цим вироком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Снятин Івано-Франківської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не судимий, засуджений за ч. 1 ст. 152 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено 4 роки позбавлення волі.
Запобіжним заходом щодо ОСОБА_3 ухвалено залишити утримання під вартою, строк відбуття ним покарання обчислювати з 20.02.2011 року.
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 18.02.2011 року близько опівночі, в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до будинку АДРЕСА_1, де з застосуванням фізичного насильства вчинив зґвалтування ОСОБА_4, а потім, завдавши їй декілька ударів, відкрито викрав з кишені потерпілої 105 грн..
В апеляції засуджений, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, порушує питання про пом'якшення покарання до непов'язаного з позбавленням волі. Посилається на те, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, сприяв розкриттю злочину і що потерпіла претензій до нього не має.
Обвинувач - прокурор Рахівського району подав на апеляцію заперечення, в якому зазначив, що покарання ОСОБА_3 призначене з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи засудженого, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин вчинення злочину. Просить залишити апеляцію без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора про законність і обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, підтверджуються зібраними та перевіреними судом доказами. Фактичні обставини справи судом встановлені правильно і в апеляції не оспорюються.
Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 152 та ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно як зґвалтування, із застосуванням фізичного насильства та відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.
Покарання ОСОБА_3 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних, що характеризують його особу та обставин, що пом'якшують покарання, зокрема сприяння розкриттю злочину та відшкодування потерпілій збитків. До того ж суд визначив за сукупністю злочинів остаточне покарання за принципом поглинення менш суворого більш суворим.
Підстав для пом'якшення засудженому покарання, в тому числі серед доводів апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд
апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Рахівського районного суду від 11.11.2011 року щодо нього - без зміни.
Судді: