Справа № 712/2-4582/2011
01.03.2012 м. Ужгород
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого : Власова С.О.,
суддів: Дроботі В.В., Мацунича М.В.,
при секретарі : Молнар Е.А.,
з участю представника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції - Матвійчука М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 06 жовтня 2011 року по справі за скаргою ОСОБА_2
на постанову міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження, -
У червні 2011 року ОСОБА_2 подав до суду скаргу в якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, винесену державним виконавцем Матвійчук М.В., ВП № 26572953 від 19.05.2011 р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 50530 грн.
Скаржник зазначав, що 25.05.2011 р. отримав вказану постанову по виконанню виконавчого документу - виконавчого листа № 2п-29\10, виданого 28.04.2011 р. Шевченківським районним судом м. Києва.
Боржник (ОСОБА_2) за даним виконавчим документом вважає, що дана постанова винесена з порушенням вимог ст.ст.18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Шевченківський районний суд м. Києва 28.04.2011 р. виконавчий лист №2-29\10 про стягнення з нього вищевказаної суми боргу не видавав, та що у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника.
Скаржник посилаючись на вказані обставини просив задовольнити скаргу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 6 жовтня 2011 року у задоволенні скарги відмовлено за недоведеністю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати і постановити нову, якою задовольнити його вимоги. Вказує на те, що суд неповно з»ясував обставини справи та неправильно застосував матеріальний закон.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Матвійчука М.В., який пояснив, що в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження дійсно неправильно вказано назву суду, який видав виконавчий лист, однак в подальшому виконавчий документ був повернутий стягувачу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У постанові державного виконавця Матвійчука М.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 26572953 від 19.05.2011 р. по виконанню виконавчого листа № 2п-29\10 виданого 28.04.2011 р. вказано, що документ (виконавчий лист) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу видав Шевченківський районний суд м. Києва \а.с.7\.
Однак, це не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вищевказана сума боргу була стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2010 року \а.с.8\, тобто не за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва як це зазначено в оскаржуваній постанові державного виконавця.
Згідно ст. 18 ч.1 п. 1 Закону України «Про виконавче провадження » у виконавчому провадженні має зазначатись назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали.
Отже є доведеним, що державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначив орган, що не видавав виконавчий документ, тому виконавче провадження відкрито державним виконавцем без дотримання вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім цього, згідно ст. 18 ч.1 п.3 Закону України «Про виконавче провадження »
у виконавчому документі має зазначатись ідентифікаційний код стягувача та боржника.
Колегія суддів вважає, що неправильне зазначення державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження органу, який видав виконавчий документ, є суттєвою обставиною, яка порушує права ОСОБА_2 як сторони виконавчого провадження, а тому визнає постанову державного виконавця неправомірною та скасовує.
Колегія не застосовує наслідки визнання постанови неправомірною, оскільки виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання. .
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 304, 307 ч.2 п.2, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 387 ч.1 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 06 жовтня 2011 року скасувати.
Вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, винесену державним виконавцем Матвійчук М.В., ВП № 26572953 від 19.05.2011 р. про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 50530 грн. визнати неправомірною та скасувати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :