02.02.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : В.М. (головуючий), Симаченко Л.І., Машкаринця І.М., з участю прокурора Міцовда К.Д., захисника ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 25.10.2011 року.
Цим вироком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Самбір, Львівської області, мешканець АДРЕСА_1, з вищою освітою, розлучений, непрацюючий, не судимий, засуджений за ч.2 ст. 296 КК України на 3 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк визначено тривалістю 1 рік 6 місяців. На ОСОБА_4 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 2355 грн. 60 коп., запобіжним заходом щодо нього залишити підписку про невиїзд.
ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що 09.02.2011 року близько 02 год. разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2001 році», умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, шляхом підпалу автомобільних покришок, пошкодили пам'ятний знак, належний товариству угорської культури Закарпаття.
В апеляції захисник порушує питання про скасування вироку та закриття справи у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_4 складу злочину. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на однобічність й неповноту досудового слідства. Зазначає, що пошкоджена споруда не є пам'ятним знаком, оскільки зведена самочинно, не має власника та матеріальної, культурної чи історичної цінності.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисника, який апеляцію підтримав, промову прокурора, який вважав вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вона підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно з ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити аналіз та оцінку доказів, на яких ґрунтується висновок суду щодо винуватості засудженого, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Цим вимогам процесуального закону постановлений в справі вирок не відповідає.
З тексту вироку убачається, що висновок суду про вчинення ОСОБА_4 хуліганства ґрунтується, виключно на констатації доказів, якими підтверджується факт підпалу засудженим разом з спільниками, пам'ятного знаку, який належить товариству угорської культури Закарпаття.
Водночас, як убачається з протоколу судового засідання підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні опитаний вкрай поверхово ( т.3, а.с.-52), однак під час досудового слідства винуватим себе у вчиненні хуліганства не визнавав, пояснюючи, що разом з іншими особами 18.02.2011 року, з нагоди річниці Карпатської України, на Верецькому перевалі в урочищі «Бескид» Закарпатської області, з автомобільних покришок, біля кам'яної споруди, на місці розстрілу карпатських січовиків, в їх честь запалив ватру пам'яті, при цьому наміру умисно здійснити підпал самочинно зведеного на цьому місці пам'ятного знаку, належного товариству угорської споруди Закарпаття, не мав ( т.2, а.с. 100-101 ).
Аналогічними за змістом є і покази підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які звільнені судом від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії.
Всупереч вимогам кримінально-процесуального закону жодного аналізу фактичних даних, як містились у показаннях ОСОБА_4 та інших підсудних, суд у вироку не дав, оцінка цих доказів з зазначенням, чому показання підсудних не взяті до уваги і відкинуті, у вироку відсутня.
Відсутнє у вироку і посилання на докази, якими підтверджуються встановлені судом фактичні обставини справи щодо направленості умислу і мотивів вчиненого засудженим діяння, яке полягало в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжувалось особливою зухвалістю, що є необхідними ознаками об'єктивної сторони хуліганства.
Жодними доказами суд не умотивував і свій висновок про належність товариству угорської культури Закарпаття спаленого засудженим пам'ятного знаку та його вартість, залишивши без розгляду заявлений у справі позов вказаного товариства про відшкодування заподіяної злочином шкоди з мотивів його недоведеності, що не узгоджується з вимогами ст.328 КПК України щодо підстав залишення цивільного позову без розгляду.
Допущена судом першої інстанції однобічність і неповнота судового слідства при з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, є передбаченою п.1 ч.1 ст.367 КПК України підставою для скасування вироку, з повернення справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції та часткового задоволення, з цих підстав, апеляції захисту.
Під час нового судового розгляду необхідно всебічно, повно та об'єктивно дослідити наявні докази, дати їм належну оцінку та постановити по справі законний і обґрунтований вирок.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд
апеляцію захисника в інтересах засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково, вирок Воловецького районного суду від 25.10.2011 року щодо ОСОБА_4 скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Судді: