Іменем України
24.02.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
судді-доповідача - Джуги С.Д.,
суддів - Боднар О.В., Готри Т.Ю.
при секретарі: Балаж Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06 вересня 2011 року по справі за позовом Мукачівського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги, -
У травні 2011 року Мукачівське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1 (далі ЖРЕП №1) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та при будинкової території, посилаючись на те, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та споживала послуги, які надавались позивачем. Між ними виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, так як позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується. Відповідач тривалий час не сплачує кошти за надані їй послуги, внаслідок чого станом на 01.03.2011р. виникла заборгованість у розмірі 2535,42 грн. У зв'язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 2535,42 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 06 вересня 2011 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Мукачівського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 1500,80 грн. та судові витрати по справі, в решті позовних вимог відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи.
Сторони в судове засідання не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянута у їх відсутності
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є таким, коли суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними і допустимими доказами, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК , правильно витлумачивши ці норми .
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам не відповідає, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Задовольняючи частково заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надавав ОСОБА_2 житлово-комунальні послуги, однак кошти за надані їй послуги вона не сплачувала.
Про те з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без усебічного і повного з»ясування дійсних обставин справи, з порушенням норм матеріального й процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6) .
Відповідно до ст. 13 Закону від 24 червня 2004 р. N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону , споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору і оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 21 даного Закону виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово - комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово- комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно із типовим договором.
Статею 26 зазначеного Закону визначено порядок укладення договору у сфері житлово - комунальних послуг та істотні умови даного договору, а також передбачено, що договір на надання житлово - комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.
Плата за житлово - комунальні послуги, відповідно до ст. 32 даного Закону нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Зі змісту і аналізу зазначених статей вбачається, що цивільні права і обов'язки у сфері надання та споживання житлово - комунальних послуг між надавачем послуг та споживачем послуг, виникають з договору, і саме на виконавцеві послуг лежить обов'язок надання споживачу пропозиції з приводу укладення договору, підготовка проекту договору та надання його споживачу послуг.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 посилалася на те, що жодних пропозицій на укладення договору від позивача до неї не надходило, проект договору їй не надсилався, а тому між сторонами не виникло цивільно - правових відносин.
Суд першої інстанції зазначені вимоги закону не врахував, на порушення вимог статей 214, 215 ЦПК пояснень ОСОБА_2 належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин, не встановив та не зазначив у рішенні, чи підготовлений позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг, які позивачем визначені умови зазначеного договору, чи поступала від позивача пропозиція до відповідача з приводу укладення такого договору, чи мала місце відмова в укладенні договору та з яких підстав, а тому передчасно поклав на відповідача обов'язок по сплаті заборгованості за комунальні послуги в розмірі 1500грн. й не навів у рішенні визначених законом підстав для такого висновку.
Відповідно до ст. 10,11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем, відповідно до вимог даних статей не подано доказів і не доведено, що ним підготовлений договір на надання житлово-комунальних послуг відповідачу і надавалась пропозиція до відповідача з приводу укладення такого договору, а також , що між ним та відповідачем виникли правовідносини про надання житлово - комунальних послуг і відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання.
З врахуванням викладеного рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у заявленому позові з вищенаведених підстав.
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами ст.ст. 307, 309 , 313, 316, 317, 319 ЦПК України -,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 06 вересня 2011 року скасувати, ухваливши нове рішення .
У позові Мукачівського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :