23.02.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Крегула М.М (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2
з участю прокурора - Сирохман Л.І,
адвоката ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляцією на вирок Виноградівського районного суду від 21 листопада 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, угорця, з середньою освітою, одруженого, на уриманні 3 малолітніх дітей, працюючого, раніше не судимого,
визнано винним у скоєнні злочинів, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання - обмеження волі строком на один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на один рік
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 123 тис. 580 грн.5о коп.. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди, а також судові витрати у справі в розмірі 4 тис. 258 грн. 14 коп.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим в тому, що 22 серпня 2009 року біля 13.00 години, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухаючись на автодорозі сполученням Мукачево-В.Добронь в с. Страбічево, Мукачівського району на перехресті доріг Страбічево- В.Лучки не забезпечив безпеку руху під час виконання маневру повороту ліворуч з головної дороги на другорядну, при цьому грубо порушив вимоги п.п.1.2,1.3,1.4,1.5, 11.3 Правил дорожнього руху, не надав перевагу їдучому у зустрічному йому напрямку по головній дорозі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів і останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції ОСОБА_4 вказує, що висновок суду першої інстанції щодо його винуватості не відповідає фактичним обставинам справи, зіткнення автомобілів сталося із-за пошкодженого заднього лівого колеса на автомобілі під керуванням ОСОБА_6, який здійснював об'їзд автомобіля і виїхав на його смугу руху, суд необґрунтовано відхилив показання свідків, які свідчили на його користь, взяв до уваги висновки експертиз, в т.ч. судово-медичну, які суперечать матеріалам справи, просить вирок суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події злочину та в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення підсудного та його захисника, які підтримали апеляцію, промову прокурора та представника потерпілого , які просили апеляцію підсудного відхилити, а вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що апеляція до задоволення не підлягає із таких підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині відповідають фактичним обставинам справи і стверджуються сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні і наведеними у вироку.
Так, показання підсудного ОСОБА_4 в судовому засіданні про свою невинуватість (на досудовому слідстві від дачі показань відмовився) спростовуються послідовними, протягом досудового і судового слідства показаннями потерпілого ОСОБА_6, який ствердив, що саме підсудний ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-21099 на перехресті доріг Страбічево-В.Лучки та рухаючись по другорядній дорозі, не включаючи повороту ліворуч, раптово виїхав на його смугу руху, здійснюючи поворот ліворуч, внаслідок чого він не зміг уникнути зіткнення і були пошкоджені обидва автомобілі, а він отримав середнього ступеня тілесні ушкодження. Він вживав заходи до зупинки і уникнення зіткнення, однак відстань між автомобілями була невелика і зіткнення відбулося на його смузі руху.
Ці показання потерпілого ОСОБА_6 об'єктивно підтверджуються протоколом огляду місяця події, планом-схемою та фототаблицею до нього, протоколами відтворення обстановки і обставин події, висновками судово-транспортної експертизи від 11.11.2009 року, із яких видно що при першочерговому контактуванні повздовжні осі вищевказаних транспортних засобів перебували під кутом 135 + 5 градусів, при цьому автомобіль під керуванням потерпілого першопочатково контактував передньою середньою частиною з передньою правою частиною автомобіля під керуванням підсудного.
Ці та інші докази повністю спростовують твердження підсудного ОСОБА_4, що місцем пригоди є його смуга руху, а моментом зіткнення є місце, коли автомобіль під його керуванням стояв на його смузі руху.
Показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 також стверджено, що місцем зіткнення автомобілів була смуга руху, по якій рухався автомобіль потерпілого ОСОБА_6 Складені на місці події протокол огляду та схема повністю відповідають обставинам справи, як вони встановлені судом.
Показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, на які посилається підсудний в апеляції, не спростовуються обставини дорожньо-транспортної пригоди, як вони встановлені вироком суду і суд першої інстанції таким показанням дав відповідну оцінку, належним чином мотивувавши це у вироку.
Не спростовним є і факт отримання потерпілим ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, де підсудним ОСОБА_4 грубо порушено правила дорожнього руху, середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Характер і ступінь тяжкості цих тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 об'єктивно підтверджено як висновком судово-медичної експертизи від 28 жовтня 2009 року, так і іншими доказами у справі.
При таких обставинах дії підсудного ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілого середньої тяжкості тілесні ушкодження, кваліфіковано правильно.
Цивільний позов у справі вирішено у відповідності до вимог ст.ст. 29, 328 КПК України, а також цивільного законодавства і посилань на незаконність його вирішення в апеляції немає.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку у справі не встановлено.
Як в суді першої інстанції, так і при розгляді справ в апеляційному суді, ОСОБА_4 не надав згоди на застосування щодо нього акту про амністію.
З врахуванням наведеного, апеляція підсудного ОСОБА_4 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляцію підсудного ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду від 21 литопада 2011 року щодо нього - без зміни.
Судді: