Справа № 230/1082/2012
іменем України
14 березня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Строгого І.Л.
при секретарі Палій М.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,
22.02.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому зазначила, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем з 17.02.2006 року. Від даного шлюбу вони мають трьох неповнолітніх дітей: дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі ј доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, з дня подання заяви до суду і до досягнення ними повноліття, посилаючись на те, що відповідач участі в утриманні дітей не бере, хоча працездатний та може працювати і утримувати дітей на рівні з нею. Зазначає також, що відповідач працює в Жмеринській дистанції сигналізації та зв'язку і має стабільний заробіток, який складає 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, а відтак він має можливість надавати грошову допомогу на утримання дітей, проте допомоги не надає. Все це ставить її сім'ю в скрутне матеріальне становище.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ј доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, з часу звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття. Розмір аліментів, які просить стягувати з відповідача щомісячно на кожну дитину, викликаний тим, що діти повинні отримувати стабільну матеріальну допомогу від батька щомісячно на придбання продуктів харчування, взуття, одягу, ліків. Вважає, що відповідач може сплачувати аліменти щомісячно на кожну дитину, так як працює і має стабільний місячний заробіток (а.с.8). В попередньому судовому засіданні позивачка подала суду заяву, в якій просила справу розглянути в попередньому засіданні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю. Не заперечив, що від шлюбу з позивачкою має трьох дітей: доньку ОСОБА_3 та синів ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Згоден сплачувати аліменти на утримання дітей, просив суд справу розглянути в попередньому засіданні, про що подав відповідну заяву.
З огляду на заяви сторін про вирішення справи у пепоредньому судовому засіданні, враховуючи беззаперечне визнання відповідачем позовних вимог, відповідно до ч. 4 ст. 130 та ст. 174 ЦПК України суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.02.2006 року (а.с.3), що визнається сторонами.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких в свідоцтвах про народження зазначений відповідач, а матір'ю - позивачка, що вбачається із свідоцтв про народження, відповідно серії НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с.4-6).
Сторони однією сім'єю не проживають і відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Діти сторін проживають з позивачкою та знаходяться на утриманні матері, що підтверджується довідкою виконкому Пенківської сільської ради (а.с.7) та не заперечується відповідачем в судовому засіданні.
Відповідач не має на утриманні інших осіб, окрім дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вказана обставина підтверджена в судовому засіданні відповідачем та зазначена в позовній заяві позивачкою, тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не потребує самостійного доказування.
Також, судом встановлено, що відповідач працює в Жмеринській дистанції сигналізації та зв'язку ДТГО «Південно-Західна залізниця» і має стабільний місячний заробіток, тому, суд вважає, що він може надавати допомогу на утримання дітей.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтями 180-183, 184, 191 СК України, передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У разі ухилення батьків від утримання дитини, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються судом у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Зазначений розмір, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно положень ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 212 ЦПК України, результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що право позивачки на матеріальне утримання дітей з боку батька порушене та підлягає судовому захисту, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей в повному об'ємі, тобто в розмірі ј доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, щомісячно на кожну дитину, зазначаючи, що несе великий обсяг витрат на утримання дітей, без участі відповідача, а відповідач від матеріального утримання дітей ухиляється, маючи насправді доходи.
З огляду на те, що судом встановлено той факт, що відповідач не приймає участі у матеріальному утриманні дітей і весь обсяг обов'язків по утриманню дітей покладено на позивачку, то це ставить сторони у нерівні умови.
Тому, при визначенні розміру аліментів, суд вважає, що він повинен бути визначений у розмірі ј доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, оскільки дохід відповідача є стабільний.
Крім того, розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача, повинен бути визначений в розмірі ј доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 22.02.2012 року, тобто з часу пред'явлення позовної заяви до суду, відповідно до ст. 191 СК України, до досягнення дітьми повноліття.
При цьому, суд виходить також із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, збереження того рівня життя, який діти мали тоді, коли проживали з обома батьками, оскільки визначення розміру аліментів в розмірі ј доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, щомісячно на кожну дитину якраз і забезпечить надійний захист інтересів дітей та отримання ними надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Таким чином, оскільки право позивачки та її неповнолітніх дітей на матеріальне утримання з боку відповідача порушено воно підлягає судовому захисту, а позов - задоволенню.
Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 94,10 грн., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, починаючи з 22.02.2012 року і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 94 (дев'яносто чотири) гривні 10 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя