Вирок від 07.03.2012 по справі 230/1027/2012

Справа № 230/1027/2012

ВИРОК

і м 'я м У к р а ї н и

07 березня 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Славінської Н.Л.

при секретарі Бабиній І.Д.

з участю прокурора Скороход Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргороді справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, вдівця, непрацюючого, пенсіонера, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що підсудний ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Підсудний ОСОБА_1 11.12.2011 року близько 10 години, керуючи власним технічно справним автомобілем ВАЗ 2107 з реєстраційним номером НОМЕР_1, їдучи в напрямку м. Немирова, на 46 кілометрі ділянки автодороги Немирів-Могилів-Подільский, перевозячи на передньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_2, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, не врахував дорожніх умов, зокрема, ожеледиці на проїзній частині дороги, не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав з дороги та наїхав на стовбур дерева, порушивши, при цьому, вимоги п.п. 12.1, п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, відповідно до яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2, відповідно до висновку експерта №20/76т від 20.01.-1.02.2012 року, отримала тілесне ушкодження - сполучну травму тіла у виді відкритої черепно-мозкової травми (забитої рани правої скронево-тім'яної ділянки голови, розтрощення кісток основи та склепіння черепа, крововиливи в бокові шлуночки мозку), закритої тупої травми грудей та живота (масивного синця в ділянці грудної клітки справа від середньо-ключичної до заднє-підпахвової лінії справа, гемотораксу зліва (500 мл.), розриву серця, переломів ребер справа з 1 по 12 по лопаточній лінії, з 3 по 7 по передньо-підпахвовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, перелому грудного відділу хребта між 3 та 4 грудними хребцями, розрив-розм'яття правої долі печінки, розриву кісток лонного сполучення), закритого перелому нижньої щелепи справа, закритих переломів правого та лівого гомілково-ступневих суглобів, закритих переломів в ділянці правого та лівого променево-зап'ястних суглобів, розтрощення кісток правого колінного суглобу, а також забиті рани на зовнішній поверхні правого колінного суглобу; множинні дрібні рани на обличчі справа та на скроні справа, по зовнішній поверхні правої кисті у кількості 7, в ділянці основної фаланги 3-го пальця лівої кисті 2; синець по зовнішній поверхні правого плечового суглобу. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, чи співударі об такі, можливо і в умовах дорожньо-транспортної події 11.12.2011 року. Смерть ОСОБА_2 настала від сполучної травми тіла у виді відкритої черепно-мозкової травми (забитої рани правої скронево-тім'яної ділянки голови, розтрощення кісток основи та склепіння черепа, крововиливи в бокові шлуночки мозку), закритої тупої травми грудей та живота (масивного синця в ділянці грудної клітки справа від середньо-ключичної до заднє-підпахвової лінії справа, гемоторакса зліва (500 мл.), розриву серця, переломів ребер справа з 1 по 12 по лопаточній лінії, з 3 по 7 по передньо-підпахвовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, перелому грудного відділу хребта між 3 та 4 грудними хребцями, розрив-розм'яття правої долі печінки, розриву кісток лонного сполучення), що привело до гострого розладу життєво-важливих функцій організму, та підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа. Сполучна травма тіла: відкрита черепно-мозкова травма (забита рана правої скронево-тім'яної ділянки голови, розтрощення кісток основи та склепіння черепа, крововиливи в бокові шлуночки мозку), закрита тупа травма грудей та живота (масивний синець в ділянці грудної клітки справа від середньо-ключичної до заднє-підпахвової лінії справа, гемоторакс зліва (500 мл.), розрив серця, переломи ребер справа з 1 по 12 полопаточній лінії, з 3 по 7 по передньо-підпахвовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, перелом грудного відділу хребта між 3 та 4 грудними хребцями, розрив-розм'яття правої долі печінки, розрив кісток лонного сполучення), від якої настала смерть ОСОБА_2, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння і стоять в причинному зв'язку із смертю.

Відповідно до висновку експерта №10а від 20.01.2012 року, в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ 2107 з державним номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.12.1. Правил дорожнього руху. З технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, яка знаходиться в причинному зв'язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Між тим, що потерпіла ОСОБА_2 отримала вказані тілесні ушкодження, та порушенням підсудним ОСОБА_1 п.12.1, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, є прямий причинний зв'язок.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні злочину при вище наведених обставинах визнав повністю, не заперечував факту вчинення злочину при вище наведених обставинах, розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати. Суду показав, що 11.12.2011 року біля 9 години виїхав із своєю дружиною ОСОБА_2 на власному автомобілі ВАЗ з державним номером НОМЕР_1 до сина ОСОБА_3, котрий проживає в АДРЕСА_2 Дружина сиділа на передньому пасажирському сидінні. Він їхав по дорозі Немирів-Могилів-Подільський зі швидкістю 80 км/год. Біля 10 години перед с. Рахни-Лісові була ділянка слизької дороги через ожеледицю, він намагався зменшити швидкість, але автомобіль занесло та винесло з дороги через зустрічну смугу в лісосмугу, при цьому він не зміг справитися із керуванням і автомобіль вдарився в стовбур дерева. Його дружина ОСОБА_2 померла внаслідок отриманих в ДТП тілесних ушкоджень на місці події.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які встановлені на досудовому слідстві і які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, чи правильно підсудний ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 розуміють зміст цих обставин.

Сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 у суду немає.

Суд, також, роз'яснив підсудному ОСОБА_1 та потерпілому ОСОБА_3, що при таких обставинах вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності та істинності позиції підсудного ОСОБА_1, а також потерпілого ОСОБА_3, та в тому, що вони усвідомлюють неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду кримінальної справи за правилами ч.3 ст.299 КПК України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Винуватість підсудного ОСОБА_1 доведена та визнана підсудним в судовому засіданні, а також підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному висновку, дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно і він повинен нести відповідальність за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем постійного проживання. Ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання підсудного ОСОБА_1

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, його ставлення до вчиненого діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, оскільки визнав свою провину, усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчиненого злочину, з урахуванням того, що підсудний ОСОБА_1 має місце постійного проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером, з урахуванням думки потерпілого ОСОБА_3, який не має до підсудного, котрий приходиться йому вітчимом, претензій матеріального та морального характеру і просить суворо його не карати та призначити покарання, не пов'язане із позбавленням волі, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного є призначення покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, тобто з випробуванням і іспитовим строком, без позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, оскільки ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин з необережності. При цьому, суд також враховує думку потерпілого ОСОБА_3, який не має до підсудного ОСОБА_1 претензій матеріального і морального характеру та просить суворо його не карати.

Слід стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати на проведення автотехнічної експертизи №10а від 20.01.2012 року в сумі 450,24 грн. та експертизи технічного стану транспортного засобу №9а від 19.01.2012 року в сумі 450,24 грн.

Речовий доказ по справі: автомобіль ВАЗ 2107, 2004 року випуску, зеленого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 слід повернути - ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і засудити його за цією статтею до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі п.п.3,4 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 протягом встановленого судом двохрічного іспитового строку обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати на проведення автотехнічної експертизи № 10а 20.01.2012 року в сумі 450,24 грн. та експертизи технічного стану транспортного засобу за №9а від 19.01.2012 року в сумі 450,24 грн.

Речовий доказ по справі: автомобіль ВАЗ 2107, 2004 року випуску, зеленого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 повернути - ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя

Попередній документ
21905908
Наступний документ
21905910
Інформація про рішення:
№ рішення: 21905909
№ справи: 230/1027/2012
Дата рішення: 07.03.2012
Дата публікації: 23.03.2012
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шаргородський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту