Україна
21 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-3807/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Сагуна А.В.,
при секретарі -Мітіній І. С.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Гайворонське автотранспортне підприємство 13538" до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 001092/1700/0 від 24.11.2009 та № 0010902310/0 від 24.11.2009,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту Гайворонська МДПІ), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 001092/1700/0 від 24.11.2009 та № 0010902310/0 від 24.11.2009.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення ґрунтується на безпідставних висновках перевірки. В ході перевірки первинні бухгалтерські документи не перевірялись, хоча позивачем надавались пояснення про вилучення оригіналів документів працівниками прокуратури Ленінського району м. Кіровограда.
Також позивачем зазначено, що відповідачем протиправно нараховано штрафні санкції по податку з доходів фізичних осіб, на підставі пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державним цільовими фондами», оскільки у випадку донарахування податкового зобов'язання на підставі пп. б пп. 4.2.2 п.4.2 зазначеного Закону до платника податку може застосовуватися лише один вид штрафної санкції передбачений пп..17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону.
Гайворонська МДПІ у своїх письмових запереченнях просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішеннь. Так, в ході перевірки позивачем не підтверджено відображений в декларації з податку на прибуток показник у розмірі 173 062, 0 грн. бухгалтерськими документами, які згідно пояснень керівника підприємства були вилучені прокуратурою Ленінського району м. Кіровограда. Позивачу було надано термін на відновлення первинних бухгалтерських документів, однак в період проведення перевірки документи надані не було. Тому в ході перевірки перевіряючими встановлено завищення валових витрат позивачем на суму 173 062, 0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 43 256,50 грн.
Також в ході перевірки встановлено порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та нараховано позивачу зобов'язання за основним платежем у розмірі 748,89 грн., штрафна санкція у розмірі 1 497,78 грн. Виявлені порушення підтверджено матеріалами перевірки та поясненнями керівника підприємства. Штрафні санкції нараховані правомірно на підставі пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державним цільовими фондами».
В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 29.10.2009 по 11.11.2009 Гайворонською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Гайворонське АТП 13538» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, про що складено акт №307/2310/03117278 від 16.11.2009 (а. с. 34-45).
Згідно акту в ході перевірки виявлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 на загальну суму 43 265,50 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року на загальну суму 43 265,50 грн. Порушення виявилось у тому, що, на думку, податкового органу позивачем при декларуванні валових витрат було завищено суми валових витрат на 173 062, 0 грн., в результаті чого занижено зобов'язання по податку з прибутку підприємств на суму 43 265,50 грн.
На підставі акту перевірки Гайворонською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010902310/0 від 24.11.2009, яким за порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток у сумі 60 517,7 грн., в тому числі за основним платежем 43 265,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 17 306,2 (а.с. 10).
Як слідує з акту перевірки, позиція податкового органу про завищення валових витрат ґрунтується на ненаданні позивачем для перевірки бухгалтерських документів на підтвердження задекларованих за перевіряє мий період сум валових витрат.
Як зазначено в акті перевірки, згідно пояснень керівника підприємства документи за 2008 рік вилучено прокуратурою Ленінського району м. Кіровограда, документи про вилучення не надано (а.с.37).
Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до листа старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Кіровограда №71-3 від 12.06.2009 (а.с.51) при проведені огляду місця події вилучено головні книги ВАТ «Гайворонське АТП 13538» та іншу документацію фінансово -господарської діяльності підприємства.
З огляду на викладене, суд вважає що висновок відповідача про відсутність первинних бухгалтерських документів на підставі яких внесено до складу валових витрат суму у розмірі 173 062, 0 грн. за 2008 рік є помилковим, оскільки зазначена сума вносилась до складу валових витрат на підставі первинних документів, які пізніше було вилучено правоохоронними органами.
Вказаний факт підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме договорами, актами прийому передачі, прибутковими касовими ордерами на суму 97 320 грн., якими підтверджується здійснення позивачем витрат у період січень-квітень 2008 року (а.с. 55-68)
Крім того, у відповідності до п 4.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
За непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.
Методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
В порушення зазначених положень відповідач при обрахунку бази оподаткування та нарахуванні податкових зобов'язань не застосував непрямий метод при визначені розміру валових витрат, взявши суми витрат за 0 грн. (а. с. 48).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0010902310/0 від 24.11.2009 прийнято Гайворонською МДПІ з порушенням принципу законності, визначеного п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, а адміністративний позов в цій частині -задоволенню.
Крім того, за порушення пп. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб” (чинного на час виникнення правовідносин) податковим повідомленням-рішенням № 001092/1700/0 від 24.11.2009, згідно пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) позивачу визначено зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 2 246,67 грн., в тому числі за основним платежем 748,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 497,78 (а.с. 11).
Як слідує з акту, порушення пп. пп. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб” (чинного на час виникнення правовідносин), ст..4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, виявилось в порушенні утримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 748,89 грн.
Вказане порушення не заперечувалась позивачем. Факт вчинення зазначеного порушення підтверджено письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні, зокрема поясненнями керівника підприємства (а.с.55).
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 001092/1700/0 від 24.11.2009 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем на суму 748,89 грн. належить відмовити.
Щодо визначення оскаржуваним рішенням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 497,78 грн. то суд виходить з наступного.
Згідно 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
В судовому засіданні встановлено, що податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб самостійно нараховано податковим органом на підставі підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин), тому визначення штрафної (фінансової) санкції на суму 1 497,78 грн. (подвійний розмір від суми зобов'язання) на підставі пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 зазначеного вище Закону є протиправним.
Суд не приймає твердження відповідача про законність визначення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 497,78 грн. на підставі пп. 17.1.9 п.17.1 ст.17 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на час виникнення правовідносин), оскільки відповідно до пп. 4.4.1 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 001092/1700/0 від 24.11.2009 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 497,78 грн. підлягає скасуванню.
У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України, у зв'язку із частковим задоволення позовних вимог позивача на його користь належить стягнути судові витрати, які складаються із сплаченого в сумі 3,40 грн. судового збору, пропорційно задоволеним вимогам -у сумі 3 грн. Судових витрат, які б підлягали пропорційному відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області №0010902310/0 від 24 листопада 2009 року.
Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області № 001092/1700/0 від 24 листопада 2009 року в частині нарахування відкритому акціонерному товариству "Гайворонське автотранспортне підприємство 13538" штрафних санкцій в сумі 1 497,78 гривень.
Стягнути на користь відкритого акціонерного товариства "Гайворонське автотранспортне підприємство 13538" судові витрати у сумі 3 грн. з Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Дата складання постанови в повному обсязі - 23.11.2011.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун