Іменем України
21.02.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Власова С.О.
з участю секретаря : Козакової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Великоберезнянського районного суду від 25 жовтня 2011 року по справі за позовом ПАТ “Універсал Банк” до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заочним рішенням Великоберезнянського районного суду від 25.10.2011 року задоволено позовні вимоги. Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 12.12.2011 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування рішення суду в частині вимог до нього та ухвалення нового рішення про відмову в позові. Мотивує її тим, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки ухвалено в порушення вимог норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали, вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити таку з наведених підстав.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ “Універсал Банк” укладено кредитний договір за № 06/1999К-07 на суму 20000 гривень під 36 відсотків річних до 14.10.2012 року. У забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором, укладено договір поруки № 06-2000П-07 від 15.10.2007 року за яким ОСОБА_1 виступив поручителем перед ПАТ “Універсал Банк”. ОСОБА_2 не виконує, умови договору та кредитні кошти не повертає у відповідності до графіку погашення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводом апеляційної скарги на є те, що договір поруки укладено без згоди дружини, порука припинилась після закінчення строку на звернення до виконання.
Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За загальним правилом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно умов договору поруки № 06/2000П-07 від 15.10.2007 року, ОСОБА_1 зобов'язався перед ПАТ “Універсал Банк” відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2, що випливають із кредитного договору № 06/1999К-07 від 15.10.2007 року та нести солідарну відповідальність.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 553 ЦК України, порука є угодою щодо прийняття третьою особою на себе обов'язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов'язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане, боржником.
Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (зазвичай грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. Договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін договору, а відтак до цих правовідносин не можуть бути застосовані правила ст. 65 СК України, згідно з якою згода, подружжя вимагається в разі розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить, вимоги до поручителя.
Та згідно договору поруки № 06/2000П-07 від 15.10.2007 року, цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по Кредитному договору боржником чи поручителем.
Таким чином, договір поруки діє до повного виконання боржником або поручителем зобов'язань за кредитним договором.
Як слідує з пояснень апелянта ОСОБА_1, заходів щодо погашення заборгованості по кредитному договору не вживав, а також не звертався до банку з метою врегулювання виниклого спору та зараз не має, можливості виконати свої зобов'язання перед банком.
За цих обставин, твердження апелянта про те, що не отримував від позивача вимогу щодо сплати кредиту не може являтись підставою для відмови банку в стягненні з поручителя заборгованості по кредитному договору.
Та оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного й висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Великоберезнянського районного суду від 25 жовтня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________