Іменем України
19.01.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Власова С.О.
з участю секретаря : Козакової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 05 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування частини плати за комунальні послуги та додаткових витрат на дітей, -
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом та як на підставу своїх вимог посилався на те, що 07.06.2006 року розірвано шлюб із ОСОБА_2, але вони проживають в одній квартирі, яка належить їм на праві спільної часткової власності. За весь час після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 як співвласник, житла не сплачує квартплату, комунальні послуги в тому числі й за телефон і кабельне телебачення. Усі рахунки оформлено на нього, які справно сплачує, і заборгованості не має. За період із липня 2006 року по січень 2011 року сплачено ним на утримання квартири загальну суму 10129,33 грн. з якої половина становить 5064,66 гривень. Та-як діти перебувають на його утриманні й вихованні, вимушений нести також витрати на навчання, харчування, забезпечення шкільним приладдям, тощо. На це понесено витрат на загальну суму 13606 грн. з якої половина становить 6803 гривні. Виходячи з наведеного й просив задовольнити позов та відшкодувати йому частину плати за комунальні послуги та додаткових витрат на дітей.
Рішенням Хустського районного суду від 05 грудня 2011 року в задоволенні позовних вимог, відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на те, що рішення суду є неправосудним, оскільки має місце порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального законодавства.
У судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт, ОСОБА_1 та його представник в особі ОСОБА_3 підтримали, вимоги апеляційної скарги та просила задовольнити таку з наведених підстав.
Представник - відповідачки в особі ОСОБА_4 заперечила, вимоги апеляційної скарги, оскільки вважає, що позивач не довів підставність своїх вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів уважає, що дана скарга підлягає частковому задоволенню в частині відшкодування частини плати за комунальні послуги, виходячи з наступних мотивів.
Згідно із правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. У той же час, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню в зв'язку із цим нового рішення, оскільки не є правосудним з огляду на наступне.
Позивач звернувся в суд із вимогами про відшкодування частини плати за комунальні послуги із приводу утримання майна, що є в спільній частковій власності.
Згідно довідки Хустського ДП техінвентаризації, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: позивачу належить 3/8 частин, відповідачці 2/8 частин, сину ОСОБА_5 2/8 частин і ОСОБА_6 1/8 частина.
У відповідності до вимог ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки в праві спільної часткової власності зобов'язаний, брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.
На підставі вимог статей 151, 156 ЖК України, як громадяни, що мають у приватній власності квартиру, так і повнолітні члени сім'ї власника квартири, зобов'язані здійснювати її схоронність, приймати участь у витратах по утриманню квартири, і при домової території.
З матеріалів справи слідує, що позивач просив стягнути з відповідачки половину понесених витрат на утримання квартири. Проте, відповідачка є співвласником квартири тільки в 2/8 частинах, і в межах своєї частки й повинна нести майнову відповідальність. На утримання квартири, ОСОБА_1 поніс витрат на загальну суму 10129,33 грн. з якої 2/8 частки становить суму 2532,34 гривні.
Як передбачено ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги, і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження своїх вимог, ОСОБА_1 надав суду довідки, копії витягів з історії абонента світлокопії рахунків-квитанцій, які відповідно до ст. 58 ЦПК України є належними доказами в даній справі із приводу заявлених вимог.
Виходячи з вимог статей 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У супереч даних вимог, ОСОБА_2 не подала суду докази того, що не ОСОБА_1 здійснював, платежі за комунальні послуги в тому числі й за телефон і кабельне телебачення та сплачував квартплату по утриманню квартири.
Окрім цього, ОСОБА_1 також просив суд стягнути із ОСОБА_2 половину додаткових витрат понесених, ним на дітей. Значно більша частина цих витрат полягає в оплаті платного навчання сина в Карпатському інституті підприємництва Університету “Україна”.
У судовому засіданні, ОСОБА_2 заперечувала необхідність навчання сина на платній основі, оскільки була можливість безплатного навчання, а також матеріальне становище не позволяє їй навчати сина на платній основі.
Позивачем не представлено суду доказів того, що діти перебувають на його повному утриманні, тоді як відповідачка також приймає участь в утриманні та вихованні дітей. А звідси, вимоги ОСОБА_1 в цій частині є недоведеними, безспірними доказами.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального й процесуального права, що вказує на помилковість рішення суду. А тому, ухвалене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідачки судові витрати в розмірі 188,20 грн. судового збору /а.с. 94/.
Зважуючи на вищезазначене та керуючись вимогами статей 10, 11, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Хустського районного суду від 05 грудня 2011 року скасувати та ухваливши нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2532 ( дві тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 34 коп. у відшкодування частини плати за комунальні послуги та 188 грн. 20 коп. судового збору.
У решті позовних вимог, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________