Іменем України
17.01.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Власова С.О., Дроботі В.В.
з участю секретаря : Козакової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якої по довіреності дії представник ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” до ОСОБА_3 й ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року задоволено позов.
ОСОБА_1 від імені якої по довіреності дії представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно його скасування в частині вимог до ОСОБА_1 та ухвалення нового рішення про відхилення позову. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням вимог норм процесуального та матеріального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 підтримав, вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити таку з наведених підстав.
Представник позивача в особі ОСОБА_4 заперечив, доводи апеляційної скарги, оскільки такі на його думку є безпідставними.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 07.11.2007 року між ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 215/7-07 про надання кредитних коштів у сумі 10000 гривень. На виконання зобов'язань по кредитному договору було укладено між ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ОСОБА_1 договір поруки від 07.11.2007 року за № 510/12-07 згідно якого остання поручається перед банком за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань. Своїх обов'язків по поверненню кредиту ОСОБА_3 не виконує, а тому в банку виникли підстави для пред'явлення позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Виходячи з положень ч.3 ст.10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводом апеляційної скарги є те, що договір поруки припиняє свою дію після закінчення строку встановленого, договором. Коли, такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить, вимоги до поручителя.
Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно договору поруки № 510/12-07 від 07.11.2007 року, ОСОБА_1 виступила поручителем перед ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за зобов'язаннями ОСОБА_3 по кредитному договору № 215/7-07 від 07.11.2007 року /а.с. 27, 23-25/.
Пунктом 2. Договору поруки визначено, що відповідачі є солідарними боржниками перед позивачем, та залишаються зобов'язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов'язань за ними в повному обсязі. Та п. 13. цього Договору також передбачено, що строк дії договору - з моменту підписання до повного погашення зобов'язань по Кредитному договору.
Виходячи із ч. 2 ст. 252 ЦК України, термін дії договору визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Установлюючи строк дії договору поруки, сторони визначили, що такою є подія, яка пов'язана з повним виконанням зобов'язань за основним договором.
Таким чином, твердження апелянта, що в договорі поруки не встановлено строку дії договору, а тому порука припинилась, оскільки позивач протягом 6-ти місяців не пред'явив, вимоги до нього, є безпідставним, так-як суперечить вищенаведеному.
Як зазначено в п. 4. договору поруки, днем виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника, уважається наступний день після невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Що ж стосується п. 3. договору поруки на який посилається апелянт, то згідно цього пункту, позивач має право, а не зобов'язаний звернутися з письмовою вимогою протягом 30 днів на адресу поручителя для виконання ним виниклих зобов'язань за кредитним договором.
Так-як у договорі поруки закладено альтернативу (або/або передбачену, пунктами 4, чи 5 цього договору) то із цього слідує, що для ОСОБА_1 виникли зобов'язання по погашенню заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Позаяк ОСОБА_3 не виконала свого зобов'язання по договору кредиту, а тому ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на підставі вимог пунктів 1, 2 й 4 договору Поруки мав, право пред'явити свої вимоги ОСОБА_1 також як поручителю, що несе солідарну відповідальність.
Приймаючи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Ураховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені якої по довіреності дії представник ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________