Іменем України
12.01.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Фазикош Г.В., Власова С.О.
з участю секретаря : Добра М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 07 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 й Тячівської державної нотаріальної контори де третіми особами без самостійних вимог є Тересв'янська селищна рада, приватний нотаріус ОСОБА_5 і Тячівське районне підприємство технічної інвентаризації про визнання частково недійсними, свідоцтва про право на спадщину за законом і договору купівлі-продажу будинку та визнання права власності на частку спадкового майна й стягнення грошової компенсації, -
Рішенням Тячівського районного суду від 07 липня 2011 року, позовні вимоги, задоволено частково.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно його зміни в частині стягнення меншого розміру грошової компенсації. Мотивує, вимоги тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає в цілому вимогам норм процесуального та матеріального права.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав, вимоги скарги та просив її задовольнити з наведених підстав.
Представник ОСОБА_2 в особі ОСОБА_6 заперечив, вимоги апеляційної скарги, позаяк уважає, рішення суду законним.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1669 від 26.06.2007 року на майно померлого ОСОБА_7, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцями цього майна, окрім ОСОБА_1 є ОСОБА_8, який не оформив таку й ОСОБА_9, що прийняв спадщину, покійний чоловік ОСОБА_2. Згідно договору купівлі-продажу від 25.12.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4303, ОСОБА_1 продав житловий будинок з надвірними спорудами ОСОБА_3 та ОСОБА_4. При оформленні спадщини, ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку в спадковому майні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала за необхідне, апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Виходячи з положень ч.3 ст.10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводом апеляційної скарги ОСОБА_1 є те, що, визначаючи розмір грошової компенсації, суд першої інстанції повинен був виходити із суми за яку був проданий житловий будинок, а не брати до уваги його вартість на час розгляду справи.
Проте такі доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що однією з позовних вимог ОСОБА_2 була вимога про стягнення грошової компенсації за 1/3 частку в спадковому майні.
Та як передбачено абзацами 3 і 4 пункту 6 постанови ПВС України від 04 жовтня 1991 року за № 7 зі змінами “Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” - при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий у даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Відповідно до висновку оцінки вартості майна від 28.02.2011 року, ринкова вартість житлової будівлі з надвірними спорудами, що знаходиться в смт. Тересва, по вул. Армійській, 30, становить 72900 гривень /а.с. 6-35, Т.2/.
Твердження апелянта, що до уваги повинна була братись грошова сума за яку було продано житловий будинок із надвірними спорудами, суперечить роз'ясненню Пленуму Верховного Суду України та висновку щодо оцінки вартості майна на час розгляду справи.
Позаяк доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та вище наведеного, а тому колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Ураховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
апеляційні скарги ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Тячівського районного суду від 07 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________