25 жовтня 2011 року 17:03 Справа № 2а-0870/4587/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Глінському А.А.
за участю:
представників позивача Кавуна В.П., Кравець О.О.
представника відповідача Михайлюченка В.М.
розглянувши у судовому засіданні адміністративного суду
за позовом Державного підприємства «Державний науково - дослідницький інститут будівельних конструкцій» в особі Запорізького відділення
до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем №0000272310 від 30.05.2011 та №00002823140 від 30.05.2011, оскільки позивач вважає, що вони винесені з порушенням норм діючого законодавства.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, зокрема зазначивши, що співробітниками відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка Запорізького відділення Державного підприємства «Державний науково - дослідницький інститут будівельних конструкцій» (далі - ДП «ДНДІБК») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 16.05.2011 №436/2310/02495483, на підставі якого прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: від 30.05.2011 №0000272310, яким позивачу донараховано суму з податку на прибуток у розмірі 231 087 грн. 50 коп.; від 30.05.2011 №0000282310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 126 597 грн. 50 коп..
Так зобов'язання по оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням виникли внаслідок того, що перевіряючими зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Бревіс Контіненталь» та ТОВ «Інженерні системи».
Представник позивача вважає, що відповідачем хибно зроблені висновки щодо нікчемності правочинів, оскільки всі господарські відносини із вказаними контрагентами підтверджуються первинними документами бухгалтерської звітності.
На підставі вищевикладеного представник позивача вважає, що вищевказані податкові повідомлення - рішення винесено з порушенням норм діючого законодавства та просить суд їх скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, зокрема зазначивши, що співробітниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за результатами якої складено акт 16.05.2011 №436/2310/02495483, яким встановлено порушення позивачем вимог п.1.7 ст.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7,пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР), 1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон №334/94-ВР).
Так на підставі вищевказаного акту перевірки, податковим органом було винесено податкові повідомлення - рішення від 30.05.2011 №0000272310, яким позивачу донараховано суму з податку на прибуток у розмірі 231 087 грн. 50 коп.; від 30.05.2011 №0000282310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 126 597 грн. 50 коп..
В ході перевірки встановлено віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту, сум за результатами господарської діяльності з ТОВ «Бревіс Контіненталь» та ТОВ «Інженерні системи».
В ході перевірки також було встановлено, що договори укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.
Крім того представник відповідача зазначив, що у ТОВ «Бревіс Контіненталь» відсутні виробничі потужності для виконання договорів укладених з позивачем, також в ході перевірки було встановлено, що відносно директора вищевказаного підприємства та директора позивача порушено кримінальні справи за ознаками злочинів передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.2 ст.366 КК України, а саме: директор ДП «ДНДІБК» будучи службовою особою, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою з директором
ТОВ «Бревіс Контіненталь», привласнили кошти ДП «ДНДІБК» у розмірі 399 776 грн. 40 коп..
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Інженерні системи», представник відповідача зазначив, що у вищевказаного товариства також відсутні виробничі потужності та будь - які документи на підтвердження витрат пов'язаних з виконанням договорів укладених між позивачем та ТОВ «Інженерні системи».
На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства України.
Судом встановлено, що співробітниками відповідача була проведена виїзна позапланова перевірки ДП «ДНДІБК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт від 16.05.2011 №436/2310/02495483.
Так вищевказаним актом встановлено порушення позивачем вимог Закону №168/97-ВР, та вимог Закону №334/94-ВР. Вказане порушення відбулось в зв'язку з тим, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту, суми валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Бревіс Контіненталь» та ТОВ «Інженерні системи».
На підставі вищевказаного акуту перевірки, податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
При з'ясуванні обставин справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Бревіс Контіненталь» були укладені наступні договори підряду: №2п/08 від 02.04.2008 на виконання робіт по закріпленню методом армування грунтів основи під фасад реконструйованої будівлі складу №4 промислової бази ТОВ «Рома- Інвест» за адресою: М.Запоріжжя, вул.Теплична. Вартість робіт за договором складає 281 742 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 46 957 грн. 00 коп.; №3п/08 від 15.07.2008 на виконання бурових та цементаційних робіт при закріпленні грунтів основи споруджувальної будівлі готелю з офісними приміщеннями за адресою: , М.Дніпропетровськ, вул.Красна. Вартість робіт за договором складає 299 310 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 49 885 грн. 00 коп.; №4п/08 від 15.09.2008 на виконання підготовчих робіт та пристрій горизонтальних термоелементів в основі будівлі, яка реконструюється під філіал банку за адресою: М.Запоріжжя, вул.Артема, 14. Вартість робіт за договором складає 90 060 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 15 010 грн. 00 коп..
Відповідно до умов вищевказаних договорів вартість робіт за договорами визначена на підставі «договірної» ціни та відображена в договорах. Оплата здійснюється поетапно або одноразово на підставі актів виконаних робіт. По закінченню кожного етапу ТОВ «Бревіс Контіненталь» надає позивачеві акт виконаних робіт.
Крім того договори містять такі додатки: договірна ціна; локальний кошторис; додаткові угоди; розрахунки прямих та загально виробничих витрат.
В актах виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в та довідках про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 в яких зазначено, що замовником є підприємство позивача, а субпідрядником ТОВ «Бревіс Контінеталь» відображена вартість робіт за умовами укладених договорів.
Взаємовідносини між ДП «НДІБК» та ТОВ «Бревіс Контінеталь» оформлені наступними документами:
За угодою №2п/08 від 02.04.2008 - акт виконаних робіт від 30.04.2008 №1 на загальну суму 155 134 грн. 80 коп., розрахунок за «Закрепление методом армирования грунтов оснований здания склада №4 промбазы ООО «Рома-Инвест» по ул.Тепличной, 7 в г.Запорожье», що підтверджується податковою накладною від 30.04.2008 №30.041; акт виконаних робіт від 30.05.2008 №1 на загальну суму 94 720 грн. 80 коп, розрахунок за «Производственно-складская база ООО «Рома- Инвест» по ул.Тепличной, 7 в г.Запорожье», що підтверджується податковою накладною №30.051 від 30.05.2008.
За угодою №3п/08 від 15.07.2008 - акт виконаних робіт від 31.07.2008 №31.071 на загальну суму 59 860 грн. 80 коп., розрахунок за «Строительство гостиницы с офисными помещениями по ул.Красная, 12 в г.Днепропетровск», що підтверджується податковою накладною №31.071 від 31.07.2008.
За угодою №4п/08 від 15.09.2008 - акт виконаних робіт б/н від 18.11.2008 на загальну суму 90 060 грн. 00 коп., розрахунок «выполнение работ согласно условий договора №4п/08 от 15.09.2008», що підтверджується податковими накладними №18.091 від 18.09.2008 та №18.011 від 18.11.2008.
Так у бухгалтерському обліку зазначені операції відображені наступним чином: Д-т рахунку 84 «Інші операційні витрати» К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)» в сумі 333 147 грн. 00 коп.; Д-т рахунку 644 «Податковий кредит» К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)» на суму 66 629 грн. 40 коп.; Д-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)» К-т рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 399 776 грн. 40 коп..
Всі розрахунки позивача з ТОВ «Бревіс Контіненталь» проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими документами.
Як вбачається з вищевикладеного, у позивача наявні всі документи первинної бухгалтерської звітності щодо взаємовідносин з ТОВ «Бревіс Контіненталь».
Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Інженерні системи», судом встановлено наступне.
Між підприємством позивача та ТОВ «Інженерні системи», було укладено ряд договорів підряду, а саме: №02/38/07 від 14.12.2007, №01/38/07 від 14.12.2007, №01/09/08 від 08.04.2008, 01/13/08 від 08.07.2008, №6П/08 від 03.11.2008, №7П/08 від 05.11.2008, №8П/08 від 03.10.2008, №31/10-09 від 01.10.2009. всі наведені договори були укладені на виконання будівельно-монтажних робіт.
Згідно умов вищевказаних договорів терміни виконання робіт можуть бути змінені за угодою сторін, вартість робіт за договорами визначена на підставі «договірної» ціни та відображена в договорах, оплата здійснюється поетапно або одноразово на підставі актів виконаних робіт. По закінченню кожного етапу ТОВ «Інженерні Системи» надає позивачеві акт виконаних робіт.
Крім того договори містять такі додатки: договірна ціна; локальний кошторис; додаткові угоди; розрахунки прямих та загально виробничих витрат.
В актах виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в та довідках про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 в яких зазначено, що замовником є позивач, а субпідрядником ТОВ «Інженерні Системи» відображена вартість робіт за умовами укладених договорів.
Взаємовідносини між ДП «НДІБК» та ТОВ «Інженерні Системи» оформлені наступними актами виконаних робіт: від 30.01.2008 на загальну суму 60 013 грн. 20 коп. (податкова накладна №001/010 від 30.01.2008) розрахунок за «монтажные работы»; від 29.02.2008 на загальну суму 200 032 грн. 80 коп. (податкова накладна №002/018 від 29.02.2008) розрахунок за «монтажные работы»; від 31.03.2008 на загальну суму 34 894 грн. 80 коп. (податкова накладна №003/014 від 31.03.2008) розрахунок за «устройство горизонтальных армоэлементов»; від 27.06.2008 на загальну суму 89 000 грн. 00 коп. (податкова накладна №006/008 від 27.06.2008) розрахунок за «геофизические работы»; від 29.08.2008 на загальну суму 35 000 грн. 00 коп. (податкова накладна №008/018 від 29.08.2008) розрахунок за «монтажные работы»; від 17.11.2008 на загальну суму 30 000 грн. 20 коп. (податкова накладна №011/011 від 17.11.2008) розрахунок за «устройство горизонтальных армоэлементов»; від 25.11.2008 на загальну суму 130 000 грн. 00 коп. (податкова накладна №011/012 від 25.11.2008) розрахунок за «устройство горизонтальных армоэлементов»; від 28.11.2008 на загальну суму 48 000 грн. 00 коп. (податкова накладна №011/013 від 28.11.2008) розрахунок за «монтаж стенда при испытании грунтов»; від 30.01.2009 на загальну суму 31 027 грн. 08 коп. (податкова накладна №001/007 від 30.01.2009) розрахунок за «монтажные работы»; від 24.11.2009 на загальну суму 124 569 грн. 60 коп. (податкова накладна №011/014 від 24.11.2009) розрахунок за «ослабление основания блок-секции 1 и 2 жилого дома по ул. Гудыменко, 3 в г. Запорожье»; від 21.12.2009 на загальну суму 80 954 грн. 40 коп. (податкова накладна №012/010 від 21.12.2009) розрахунок за «ликвидация аварийного состояния жилого дома по ул. Гудыменка, 3 блок 1 и 2 в г. Запорожье».
Так в бухгалтерському обліку зазначені операції відображені наступним чином: Д-т рахунку 84 «Інші операційні витрати» К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)» у сумі 719 576 грн. 57 коп.; Д-т рахунку 644 «Податковий кредит» К-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)» на суму 143 915 грн. 31 коп.; Д-т рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками за товарами (роботами, послугами)» К-т рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» на суму 537 373 грн. 20 коп..
Розрахунки позивача з ТОВ «Інженерні Системи» проводились у безготівковій формі проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими документами.
Як вбачається з вищевикладеного, у позивача наявні всі документи первинної бухгалтерської звітності щодо взаємовідносин з ТОВ «Інженерні Системи».
Так позивачем витрати по вищевказаним договорам було віднесено до складу валових витрат та включено до сум податкового кредиту у відповідних звітних періодах.
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пп 7.5.1 п. 7.5 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Первинним документом, підтверджуючим факт здійснення першої з подій, є податкова накладна, яка відповідно до вимог Закону №168/97-ВР, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Таким чином, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Крім того частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз зазначених вище актів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. Жодним нормативним актом не визначено яким має бути опис обсягу господарської операції в первинному документі. В актах зафіксовано факти здійснення господарських операцій, а тому позивачем належним чином підтверджено правомірність віднесення витрат, понесених позивачем у зв'язку із з отриманням послуг від ТОВ «Бревіс Контіненталь» та ТОВ «Інженерні системи», до складу валових витрат.
У матеріалах справи наявні накладні, що оформлені у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» згідно із нормами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Щодо твердження відповідача про нікчемність укладених правочинів, суд зазначає, що відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.
Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним
для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру
створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст зазначених вище договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Висновки щодо фіктивності правочину, відповідачем зароблено внаслідок того, що у контрагентів позивача відсутні виробничі потужності та стосовно посадових осіб позивача та ТОВ «Бревіс Контіненталь» порушено кримінальні справи, але як зазначалось вище, представником відповідача не було надано копій вироків щодо посадових осіб вищевказаних товариств.
Щодо відсутності адміністративно-господарських можливостей у контрагентів позивача суд зазначає, що укладаючи угоди із своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента договору: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо.
Крім того, відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Основною умовою формування податкового кредиту є подальше використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Слід зауважити, що документи первинної бухгалтерської звітності видані контрагентами на адресу позивача повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства «Державний науково -дослідницький інститут будівельних конструкцій» в особі Запорізького відділення до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення винесені Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя №0000272310 від 30.05.2011 та №0000282310 від 30.05.2011.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі 29.12.2011
суддя А.В.Сіпака