10 жовтня 2011 року колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Черевка П.М.
суддів - Артеменка І.А., Суворова В.О.
за участю секретаря: Корби Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської райадміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2010 році ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської райадміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років щомісяця до закінчення строку передбаченої законом виплати.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Задовольняючи вимоги позивачки, суд посилався на ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких позивачка мала право на отримання допомоги у більшому розмірі.
Не погоджуючись із постановленим у справі рішенням, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якої просив скасувати постанову суду першої інстанції.
Підставою для скасування постанови апелянт зазначав неправильне застосування судом першої інстанції норм права, що привело до неправильного вирішення справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлена та обставина, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимоги позивачки виходячи з наступного.
ОСОБА_1 була призначена та виплачувалася допомога по догляду за дитиною до трьох років в розмірі, що передбачений законом (а.с. 11, 12).
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» було внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які передбачають, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Також було внесено зміни до п.3 розділу VІІІ «Прикінцевих положень» зазначеного Закону, відповідно до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
З квітня 2008 року позивачці нараховується та виплачується допомога, в розмірі передбаченому ст.15 ч.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік".
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 3-х років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених.
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
22 травня 2008 року Конституційний Суд України прийняв Рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України), яким визнав неконституційними окремі положення цього Закону.
Разом з тим, питання конституційності п.23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не було предметом розгляду у вищевказаній справі і, відповідно, викладена у цьому пункті редакція Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" була чинною у 2008 році.
Згідно Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції п.23 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") -ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено так:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень"; а пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" так:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 (в редакції 2008 року) на виконання ст.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" був затверджений "Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", п.22 якого встановлено, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотками, з 01 січня 2009 року - 75 відсотками, з 01 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці протягом 2008-2009 років така допомога виплачувалась у розмірі 130,00 грн. щомісячно, що відповідає вимогам Закону, у зв'язку з чим, позовні вимоги за 2009 рік не підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимоги позивачки.
Згідно зі ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись, ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - задовольнити.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2010 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Суворовської райадміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий ______________________________________ П.М. Черевко
Судді ______________________________________ І.А. Артеменко
______________________________________ В.О. Суворов