03 жовтня 2011 року м. Одеса
Судова колегія апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого: Черевка П.М. .
суддів: Артеменка І.А.
Вадовської Л.М.
при секретарі: Корбі Н.С. .
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області на постанову Кілійського районного суду Одеської області від 19 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання відмови стосовно виплати соціальної допомоги безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила :
ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він є дитиною війни і повинен отримувати в управлінні Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області надбавку до пенсії, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, відповідач таку державну допомогу не виплачує, чим порушуються законні права та інтереси позивача.
Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 19 березня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позовних вимогах ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У відповідності до вимог Закону України № 2748-VІ від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційні скарги щодо спорів, які подані до цивільних палат апеляційних судів до вказаної дати і провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Справа №22а-5524/2011 р.
Головуючий у першій інстанції - Маслеников О.А.
Доповідач - Черевко П.М.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи.
Позивач має статус: «дитина війни» (в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни»), що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 6).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зазначені надбавки належали до виплати у відповідності до Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, згідно якого положення пункту 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зазначені надбавки належали до виплати у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 згідно якого положення пунктів 36-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка була прийнята вищевказаним Законом, втратила чинність з дня прийняття рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року по справі № 10-рп/2008, а тому попередня редакція цієї статті, а також і право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відновилося з 22 травня 2008 року.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області здійснити перерахунок та забезпечити проведення виплати на користь ОСОБА_2 недоплаченого як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за виключенням виплачених сум , визнавши в цій частині відмову безпідставною, відповідають нормам матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ч. 1 ст. 195, ч.1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205 КАС України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області - відхилити.
Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 19 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання відмови стосовно виплати соціальної допомоги безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: Л.М. Вадовська
І.А. Артеменко