08 грудня 2011 року м. Одеса
Судова колегія апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого: Черевка П.М. .
суддів: Артеменка І.А.
Суворова В.О.
За участю секретаря: Корби Н.С. .
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на постанову Ренійського місцевого загального адміністративного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до У правління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області про визнання протиправною відмови у нарахуванні та виплаті соціальної державної допомоги згідно із ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” та зобов'язання здійснити нарахування та забезпечити виплату щомісячної соціальної допомоги ,
встановила :
ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона отримує пенсію та належить до категорії громадян, які згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на отримання до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (соціальної допомоги), - 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, як стверджувала позивачка, відповідач відмовляє їй в нарахуванні та виплаті цієї соціальної допомоги.
Постановою Ренійського місцевого загального адміністративного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У відповідності до вимог Закону України № 2748-VІ від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, апеляційні скарги щодо спорів, які подані до цивільних палат апеляційних судів до вказаної дати і провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.
Справа №22а-13174/2011 р.
Головуючий у першій інстанції - Дудник В.І.
Доповідач - Черевко П.М.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи.
Позивач має статус: «дитина війни» (в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни»), що підтверджується відповідним посвідченням.
Протягом 2006-2008 років позивачка не отримувала щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі, передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року ст. 111 вказаного Закону визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Відповідно до підпункту 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення, зокрема, пунктів 36-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд першої інстанції повинен був врахувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
З позовної заяви вбачається, що позивачка звернулася до суду з позовом 16 квітня 2009 року .
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову-за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За таких підстав права позивачки підлягають захисту з 22 травня 2008 року .
У зв'язку з чим оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки суд по суті правильно вирішив справу, але помилково визначив дату здійснення перерахунку пенсії позивача.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, 201, ч. 2 ст. 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Ренійського місцевого загального адміністративного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року - змінити.
Викласти резолютивну частину вищевказаної постанови у наступній редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням доплат, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні іншої частини позовні вимоги залишити без розгляду».
В іншій частині постанову Ренійського місцевого загального адміністративного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: І.А. Артеменко
В.О. Суворов