Справа № 22ц-715/12
Копія
12 березня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої -судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,
при секретарі: Сусловій А.М.
з участю: представника відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-715 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” на рішення Красилівського районного суду від 16 грудня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
ОСОБА_2, звертаючись в суд з зазначеним позовом вказував, що 28 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №962/52-РКМ 36 про надання кредиту в сумі 49800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5% та комісій, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 05 липня 2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ним, як майновим поручителем ОСОБА_3 та банком у той же день укладено договір застави б/н, за умовами якого він передав у заставу належні йому транспортні засоби - автомобілі IVECO MP 440 E 38, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ORTHAUS, реєстраційний номер НОМЕР_2.
29 серпня 2008 року між ПАТ „Укрсоцбанк” та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №962/58-РКМ 41 про надання кредиту в сумі 47800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5% річних та комісій, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 05 вересня 2011 року. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ним, як майновим поручителем ОСОБА_3 та банком у той же день укладено договір
Головуючий у першій інстанції: Федишин І.В. Справа № 22ц-715
Доповідач: Варвус Ю.Д. Категорія: 57
застави б/н, за умовами якого він передав у заставу транспортні засоби IVECO MP 440 Е 43 (сідловий тягач), реєстраційний номер НОМЕР_3 та ROBUSTE S 3803 C2C (н/причіп), реєстраційний номер НОМЕР_4.
16 червня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 на зазначеному договорі застави від 28 липня 2008 року було вчинено виконавчий напис за р/№ 1088, та на договорі застави від 29 серпня 2008 року вчинено виконавчий напис за р/№ 1086.
Позивач виконавчі написи р/№ 1086 та р/№ 1088, вчинені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 просив визнати такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку з тим, що їх вчинено за відсутності документів, які б підтверджували безспірність заборгованості та з порушенням встановлено порядку, а також відсутності у відповідача права на звернення стягнення на заставлене майно.
Рішенням Красилівського районного суду від 16 грудня 2011 року позов задоволено. Виконавчий напис за реєстраційним №1088, вчинений 16 червня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на транспортні засоби IVECO MP 440 E 38, реєстраційний номер НОМЕР_1 та ORTHAUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 визнати таким, що не підлягає виконанню.
Виконавчий напис за реєстраційним №1086, вчинений 16 червня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на транспортні засоби IVECO MP 440 Е 43 (сідловий тягач), реєстраційний номер НОМЕР_3 та ROBUSTE S 3803 C2C (н/причіп), реєстраційний номер НОМЕР_4 визнати таким, що не підлягає виконанню.
В апеляційній скарзі ПАТ „Укрсоцбанк” не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і зазначаючи, що відповідно до п. 4.5 кредитного договору №962/52-РКМ 36 від 28 липня 2008 року у разі невиконання позичальником зобов'язань визначених п.п.3.3.2-3.3.17 цього договору, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився, тому вбачається, що банк має право достроково повернути повністю, або частково, заборгованість за договором. Крім того, про прострочення виконання зобов'язань банк повідомляв позивача та ОСОБА_6, про що є відмітка про вручення на повідомленні від 16 січня 2009 року, але боржник свої зобов'язання не виконав. Таким чином, у позивача була наявна прострочена заборгованість за кредитними договорами, що свідчить про безспірність вимог по кредитах, по яких вчинено виконавчі написи та строк погашення кредитних коштів у позивача настав 16 лютого 2009 року. Також на підтвердження безспірності вимог ПАТ „Укрсоцбанку” разом із заявою на вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано всі укладені кредитні договори, розрахунки заборгованості по них, оригінал договору застави, вимогу направлену боржнику і повідомлення про вручення відправлення, копія паспорта і ідентифікаційного коду позивача, довіреність представника банку.
Апеляційна скарга ПАТ „Укрсоцбанк” підлягає відхиленню з наступних підстав.
28 липня 2008 року між ПАТ „Укрсоцбанк” та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №962/52-РКМ 36 про надання кредиту в сумі 49800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5% та комісій з кінцевим терміном погашення кредиту до 05 липня 2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_2Д, як майновим поручителем ОСОБА_3, в цей же день укладено договір застави, за умовами якого останній передав у заставу належні йому транспортні засоби -автомобіль бортовий IVECO MP440 E 38, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп бортовий ORTHAUS, реєстраційний номер НОМЕР_2.
29 серпня 2008 року між ПАТ „Укрсоцбанк” та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №962/58-РКМ 41 про надання кредиту в сумі 47800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,5%
річних та комісій з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 05 вересня 2011 року. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ОСОБА_2 та банком 29 серпня 2008 року укладено договір застави, за умовами якого позивач передав у заставу транспортні засоби -IVECO MP440 Е 43 (сідловий тягач), реєстраційний номер НОМЕР_3 та н/причіп ROBUSTE S 3803 C2C, реєстраційний номер НОМЕР_4.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань по поверненню кредитних коштів та наявності заборгованості за кредитним договором від 28 липня 2008 року 44267,08 доларів США по кредиту, 3163,89 доларів США по відсотках за користування кредитом, 4805 грн.15 коп. пені, 16 червня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 по договору застави від 28 липня 2008 року було вчинено виконавчий напис за реєстром №1088 про звернення стягнення на предмети застави - автомобіль бортовий IVECO MP440 E 38, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп бортовий ORTHAUS, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Із-за невиконання умов кредитного договору від 29 серпня 2008 року та наявності заборгованості в сумі 46470,82 доларів США по кредиту, 3321,38 доларів США по відсотках за користування кредитом, 7499 грн.46 коп. пені, 16 червня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 по договору застави від 29 серпня 2008 року вчинено виконавчий напис за реєстром №1086 про звернення стягнення на предмети застави -сідловий тягач IVECO MP440 Е 43, реєстраційний номер НОМЕР_3 та н/причіп ROBUSTE S 3803 C2C, реєстраційний номер НОМЕР_4.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та визнаючи вказані виконавчі написи, вчиненні 16 червня 2009 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 такими, що не підлягають виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що можливість звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса на момент укладання договорів застави та вчинення спірних виконавчих написів діючим законодавством не передбачалася.
Даний висновок суду є правильним, зроблений на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України), що подані сторонами, та відповідає вимогам ст.590 ЦК України, Закону України «Про нотаріат»та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що діяли на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно ч. 1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу»звернення стягнення на заставлено майно здійснюється за рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Проте інші положення встановлені Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Згідно із п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тому суд першої інстанції правильно виходив з того, що Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу»застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тому правильно керувався не Законом України «Про заставу», а нормами спеціального закону.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.
Згідно із ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Таким чином, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною нормою не передбачалося.
Частина 1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» доповнена п.5 (в редакції Закону України від 22 вересня 2011 року), яким передбачена можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, проте відповідно до ч.2 ст.5 ЦК України закон зворотної сили не має.
Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” відхилити.
Рішення Красилівського районного суду від 16 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус