06 грудня 2011 року 10:00 Справа № 2а-0870/10626/11
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя,
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
м. Запоріжжя,
про: стягнення податкового боргу,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Місцевого бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя суму податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у розмірі 1197 грн. 14 коп. та земельного податку у розмірі 3743 грн. 24 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, який перебував у 2009 році на спрощеній системі оподаткування, не сплатив у повному обсязі суму єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб за квітень-грудень 2009 року. Крім того, зазначає позивач, відповідачем не сплачена сума самостійно визначеного податкового зобов'язання по земельному податку, згідно податкової декларації №26824 від 23.03.2011, за травень-вересень 2011 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до канцелярії суду письмове клопотання у якому просить суд розглянути справу за його відсутності. Разом з цим зазначає, що сума боргу не змінилась, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 22.11.2011, 06.12.2011 двічі не з'явився, причини суду не відомі. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, судові повістки, були надіслані відповідачу за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, проте поштові конверти повернуті до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Частиною 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи.
Станом на 06.12.2011 відповідачем не надані суду ані заперечення на позов, ані заява про визнання позовних вимог.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ), фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень мають право займатися підприємницькою діяльністю за спрощеною системою оподаткування.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Судом встановлено, що відповідач у 2009 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідачем самостійно було обрано кілька видів підприємницької діяльності, щомісячна ставка на провадження якої, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 21.01.2009, становила 200 грн. на місяць.
Відповідно до п. 2 Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Судом встановлено, що за період з квітня по грудень 2009 року відповідачем не сплачена ставка єдиного податку, заборгованість, з урахуванням наявної переплати, становить 1197 грн. 14 коп.
Статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів під час виникнення податкового боргу з єдиного податку, передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя надсилались на адресу відповідача перша та друга податкові вимоги №1/893 від 28.04.2009 та №2/1190 від 09.06.2009, проте відповідач відмовився від отримання податкових вимог, про що свідчать наявні у матеріалах справи акти №893 від 28.04.2009 та 09.06.2009.
Щодо податкового боргу по земельному податку судом встановлено наступне.
23 березня 2011 року відповідачем подана до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя податкова декларація з плати за землю №26824. Згідно поданої декларації відповідач самостійно нарахував суму податкового зобов'язання по земельному податку, що підлягала сплаті на протязі 2011 року у загальній сумі 9159 грн. 85 коп.
Матеріали справи, зокрема наявна облікова картка платника податків, свідчать про те, що відповідачем не сплачена сума самостійно визначеного податкового зобов'язання по земельному податку за період з травня по вересень 2011 року у розмірі 3743 грн. 24 коп.
Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
У даному випадку податкові вимоги була направлені на адресу відповідача відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів під час виникнення у відповідача податкового боргу.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене, оскільки наявність податкового боргу відповідача підтверджена наявними у матеріалах справи доказами, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163, 257 КАС України, суд,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у розмірі 1197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) гривень 14 копійок.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя податковий борг по земельному податку у розмірі 3743 (три тисячі сімсот сорок три) гривні 24 копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова складена у повному обсязі у строк, передбачений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова