07 грудня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Каранфілової В.М.
суддів - Троїцької Л.Л.,Фальчука В.П.
при секретарі - Йовенко К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 23 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановила:
18.03.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області і просив постановити рішення, яким визнати відмову відповідача щодо сплати йому соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком безпідставною та зобов'язати нарахувати і виплатити йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період 2006 по 2008 роки.
Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 23 червня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано бездіяльність управління пенсійного фонду у Ренійському районі по своєчасному недоврахуванню та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року незаконною.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області здійснити нарахування ОСОБА_1 надбавки, передбачені ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Відповідно до Закону України від 2 грудня 2010 року № 2748-УІ "Про внесення змін до розділу ХП "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справа підлягає розгляду апеляційним судом загальної юрисдикції за правилами КАС України.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у позові, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині задоволення вимог за 2007 рік скасуванню з залишенням позову в цій частині без розгляду, в іншій частині - залишенню без змін з наступних підстав.
Приймаючи постанову про задоволення позову в частині зобов'язання управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області здійснити нарахування ОСОБА_1 надбавки, передбачені ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачка являється пенсіонером і на неї розповсюджується дія Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 19.11.2004 року.
Відповідно до ст. 6 вказаного закону згідно до редакції статті, чинної на час розгляду і вирішення справи, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Стосовно позовних вимог щодо виплати вказаних надбавок за 2006 рік, колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-1Ц «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік п. 17 ст. 77 виключено та статтею. 110 \викладеною цим законом у новій редакції \ встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований 22 березня 2006 року, а набрав чинності 2 квітня 2006 року.
Таким чином з 2 квітня 2006 року стаття 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» знову почала діяти.
Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Такі умови не настали, тому підвищення до пенсій на 30 відсотків у 2006 році не могло бути здійснено.
Дії Пенсійного фонду в частині відмови про встановлення надбавки до пенсії за 2006 рік відповідають діючому законодавству і підстав для визнання цих дій неправомірними суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов.
Стосовно позовних вимог щодо виплати вказаних надбавок за 2007 рік.
Згідно з п.12 ч 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет» України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами \крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни», гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України п.12 ч 1 ст.71 та ст. 111 Закону України
«Про Державний бюджет України на 2007 рік». Таким чином позивач мав право на виплату підвищення до пенсії з 09.07.2007 року і мав право на захист цього права.
Однак колегія не може погодитись з висновком суду, що строк звернення до суду за захистом свого порушеного права не пропущений, оскільки порушення цього права носить триваючий характер.
За приписами ст.99 КАС України \редакція статті на час звернення до суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач наполягав на відмові у позові і з цих підстав .
Належить враховувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.
Оскільки позивач звернувся за захистом своїх прав 18.03.09 року та поважних причин його пропущення у своїй заяві не навів а доводи позивача щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія вважає, що задоволенню вимоги позивача за період з 09 липня 2007 року по 31.Х11.2007 року щодо проведення перерахунку пенсії та визнання дій відповідача неправомірними і зобов'язання здійснити нарахування йому за цей період надбавки не підлягають і його позов в цій частині необхідно залишити без розгляду.
За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що права позивача за період з 09.07 2007 року до 31.12.2007 року не підлягають захисту у зв'язку з пропуском річного строку на звернення до адміністративного суду, а за період з 01.01.2007 р. до 09.07.2007 року йому необхідно відмовити у позові.
Стосовно позовних вимог щодо виплати вказаних надбавок за 2008 рік.
Відповідно до п. 41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України» на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що підвищення у такому розмірі виплачувалось позивачу з 01 січня 2008 року.
Положення п. 41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими що не відповідають Конституції України, згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп2008 від 22 травня 2008 року.
Після прийняття Конституційним судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» в їх первинній редакції.
Таким чином колегія вважає, що встановлена неправомірна бездіяльність відповідача стосовно нарахування та підвищення до пенсії позивача з 22 травня 2008 року, а позивачка мала право на виплату підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року і мала право на захист цього права, з чого слідує, що у цьому році право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни" підлягало реалізації у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року. Відносно позову за період з 01.01.2008 року по 22 травня 2008 року. В цій частині необхідно відмовити у позові.
Судова колегія не приймає доводи апелянта щодо відсутності коштів на забезпечення виплати зазначеного підвищення до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Такі доводи апелянта не відповідають як нормам національного законодавства, так і міжнародного, зокрема ч.1 ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, і практиці Європейського Суду з прав людини як джерела права (справа "Кечко проти України" (заява №63134/00).
Суд обґрунтовано дійшов висновку, що встановлена неправомірна бездіяльність відповідача стосовно не нарахування підвищення до пенсії позивачу з 22 травня 2008 року, що позивачка мала право на виплату підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року і мала право на захист цього права, з чого слідує, що у цьому році право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни" підлягало реалізації у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 196, 198 ч 1 п 3 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
постановила:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України у Ренійському районі задовольнити частково.
Постанову Ренійського районного суду Одеської області від 23.06.2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату йому підвищення до пенсії, як дитині війни за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року скасувати.
В цій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
В іншій частині постанову залишити без зміни.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом 20 днів з дня виготовлення її у повному обсязі.
Судді апеляційного суду Одеської області В.М.Каранфілова
В.П.Фальчук
Л.Л.Троїцька