Справа № 2-3547/11
Номер провадження 2/2208/350/12
07 березня 2012 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.
з участю секретаря Роговської О.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Моспан О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янці-Подільський цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про захист прав споживача,-
встановив :
ОСОБА_3 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, укладених Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»з ОСОБА_3, а саме кредитного договору № HMK0SK00001268 від 21.07.2004 року, кредитного договору № HMK0GA00002026 від 12.01.2006 р, кредитного договору № HMK0GA00002466 від 26.09.2006 року, кредитного договору № HMK0GA00002827 від 19.06.2007 року, договору кредитної картки SAMND№ S0000016618507 від 22.10.2007 року. В обґрунтування вимог вказує, що спірні кредитні договори укладено з істотним порушенням її прав як споживача, оскільки при їх укладенні їй не було повідомлено всю інформацію про умови та процедуру кредитування. Просить суд захистити права споживача ОСОБА_3 шляхом застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, укладених ЗАТ КБ «Приватбанк»з позивачем, повернувши позивачу 156631,48 грн.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти задовлення позову з тих підстав, що позивач була обізнана з умовами різних видів договорів, оскільки згідно процедури надання кредиту позивачу була надана повна та достовірна інформація про усі наявні схеми кредитування та обрана пози вачем та, яка підходила їй. Це підтверджується досягнутою згодою щодо особливих умов кредитування по кожному конкретному кредитному договору, а також добровільно зібраним та наданим позивачем пакету документів. Позивач заборгованості по кредитам перед Банком немає, кредити погашені все достроково.
Суд заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи в цілому вважає, що позов не підлягає задовленню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21 липня 2004 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «ПриватБанк»правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір № HMK0SK00001268, згідно умов якого Банк надав, а позивач отримала в кредит грошові кошти в сумі 10192 грн на придбання нерухомості та сплату страхових платежів терміном до 20.07.2006 року.
12.01.2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «ПриватБанк»правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір № HMK0GA00002026, згідно умов якого Банк надав, а позивач отримала в кредит грошові кошти в сумі 62160 грн на споживчі цілі та сплату страхових платежів терміном до 11.01.2010 року.
26.09.2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «ПриватБанк»правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір № HMK0GA00002466, згідно умов якого Банк надав, а позивач отримала в кредит грошові кошти в сумі 125148 грн на на споживчі цілі та сплату страхових платежів терміном до 24.09.2010 року.
19.06.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «ПриватБанк»правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір № № HMK0GA00002827, згідно умов якого Банк надав, а позивач отримала в кредит грошові кошти в сумі 137500 грн на на споживчі цілі та сплату страхових платежів терміном до 16.06.2017 року.
22.10.2007 року ОСОБА_3 уклала з відповідачем договір кредитної картки SAMND№ S0000016618507 , згідно умов якої Банк відкрив позивачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2900 грн на споживчі цілі та сплату страхових платежів терміном до 22.10.2009 року зі сплатою відсотків згідно Правил користування платіжною карткою.
Позивачем умови кредитних договорів виконані в повному об»ємі. Дана обставина сторонами визнається.
Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»перед укладанням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов»язаний повідомити споживача у письмовій формі про: …2) кредитні умови, зокрема… наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов»язаннями споживача;…і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів»нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: … 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно ч.6 зазначеного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до ст.215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Правочин може бути визнаний недійсним, лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності передбачених законом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідність чи не відповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно Постанови Правління Національного банку України 10.05.2007 N 168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» п.1.3. Банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил: у разі поширення інформації про послуги з надання кредитів споживачам; під час укладення кредитних договорів зі споживачами; у разі усних чи письмових звернень споживачів.
Відповідно п. 2.1. зазначених Правил Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зазначивши таке: а) найменування та місцезнаходження банку - юридичної особи та його структурного підрозділу; б) умови кредитування, зокрема: можливу суму кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; мету, для якої кредит може бути використаний; форми та види його забезпечення; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов'язаннями споживача; тип процентної ставки (фіксована, плаваюча тощо); переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; в) орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо); варіантів погашення кредиту, уключаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості та умов дострокового повернення кредиту; г) інші умови, передбачені законодавством. Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що позивач отримала в «ПриватБанку»кредити різних видів, з забезпеченням і без забезпеченням, була ознайомлена з інформацією щодо умов та правил надання кредитів, що надавались їй.
Така вимога до діяльності банку встановлена з 2007 року.
Наявні в матеріалах справи копії кредитного договору № HMK0SK00001268 від 21.07.2004 року щодо надання ОСОБА_3 кредиту у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 10000 грн на придбання нерухомості, кредитного договору № HMK0GA00002026 від 12.01.2006 р щодо надання кредиту у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 60000 грн на споживчі цілі, кредитного договору № HMK0GA00002466 від 26.09.2006 р щодо надання кредиту у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 120000 грн на споживчі цілі, кредитного договору від 19.06.2007 р щодо надання позивачу кредиту у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 125000 грн на споживчі цілі, згода на укладення яких посвідчена підписом позивача, анкети-заяви позивача на отримання кредиту від 02.06.2007 року в якій позивач своїм підписом посвідчила що ознайомлена з інформацією щодо умов та правил надання всіх кредитів, що надаються «ПриватБанком», отримання кредиту в касі банку, погашення кредиту відповідно до підписаного позивачем графіку погашення кредиту, що підтверджується копіями квитанцій за період з 2004 по 2010 рік , свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору і зміст якого не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ст. 203 ЦК України) і позивач була ознайомлена в письмовій формі про правилами та умови надання кредиту, наявні форми кредитування з коротким його описом, типами процентних ставок, сумою кредиту, яку можна отримати, всіма питання, пов»язаними із страхуванням та юридичним оформленням кредиту, а також перевагами та недоліками схем кредитування, які є в банку .
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його не дійсність встановлена законом(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статею 61 цього Кодексу.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюють ся на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.
Позивачем не надано, судом не здобуто доказів, що підтверджують порушення права позивача як споживача банківських послуг на отримання повної та достовірної інформації щодо наявних форм кредитування, переваг та недоліків пропонованих схем кредитування, а також нечесної підприємницької практики «Приватбанку».
З урахуванням наведеного в запдовленні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст.п.3 ст.203, 215, 216,627, 628, 638, ЦК України, керуючись ст.ст. 57, 60, 213-215 ЦПК України,
Вирішив :
ОСОБА_3 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про захист прав споживача - відмовити
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а якщо особи не були присутні під час проголошення рішення, то протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду О. Д. Швець