21 грудня 2011р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Каранфілової В.М
суддів - Троїцької Л.Л., Михайлова В.О.
при секретарі - Йовенко К.Є.
розглянувши в порядку апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області та ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області. Обґрунтовувала вимоги, тим, що вона є особою, яка здійснює догляд за дитиною до трьох років, а відтак має право на допомогу по її догляду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, відповідно до ст.15 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції від 22.03.2001 року №2334-ІІІ. Вимоги відповідно до вказаного Закону не виконані, а її звернення про виплату даної допомоги залишено без задоволення, у зв'язку з чим просила зобов'язати відповідача зробити їй перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2009 рік (а.с.3-4).
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області 08 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області провести ОСОБА_1 перерахунок та доплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ просить скасувати постанову суду першої інстанції як постановлену з порушенням норм матеріального права та норм Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до ухвалення помилкового рішення, та прийняти нове рішення. Про відмову у позові ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду в частині відмови у позові та задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Відповідно до Закону України від 2 грудня 2010 року № 2748-УІ "Про внесення змін до розділу ХП "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справа підлягає розгляду апеляційним судом загальної юрисдикції за правилами КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та постанову суду в межах апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга УПСЗН підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга позивачки - відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка, згідно свідоцтва про народження, є матір'ю ОСОБА_2, у зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу, передбачену чинним законодавством, виплату якої їй здійснювало Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області.
Вирішуючи справу по суті, суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині перерахунку та доплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягають задоволенню, посилаючись на ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.
Між тим судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції зобов'язав УПСЗН провести ОСОБА_1 перерахунок та доплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Позивачка мала право на виплату державної допомоги з 09.07.2007 року і мала право на захист цього права згідно з законом „ Про державну допомогу сім'ям з дітьми” .
Однак колегія не може погодитись з висновком суду, що строк її звернення до суду за захистом свого порушеного права не пропущений, оскільки порушення цього права носить триваючий характер.
За приписами ст.99 КАС України \редакція статті на час звернення до суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислювався з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач наполягав на відмові у позові і з цих підстав.
Належить враховувати, що річний строк для звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивачки, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивачки на отримання підвищення до пенсії.
Оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав 17.07.2009 року та поважних причин його пропущення у своїй заяві не навела, а доводи позивачки щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія вважає, що вимоги позивачки за період з 09 липня 2007 року по 31.Х11.2007 року щодо проведення перерахунку допомоги за 2007 рік та визнання дій відповідача неправомірними і зобов'язання здійснити нарахування за цей період необхідно залишити без розгляду.
З урахуванням викладеного, колегія приходить до висновку, що постанова в цій частині підлягає скасуванню, як ухвалена з порушенням норм процесуального права.
Що стосується позовних вимог за 2008 рік, колегія приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено ст.3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до п.23 р. II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» внесено зміни та виключено слова «не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування». Цей закон набув чинності з 01 січня 2008 р.
З урахуванням внесених змін право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» набули, як застраховані особи, так і особи, які незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, п.23 р. II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Внесені зміни в ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22 травня 2008 року неконституційними не визнавались.
За таких обставин правових підстав для здійснення нарахування та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми за правилами ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років не було.
Застосовуючи Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції про відмову у позові в цій частині відповідає вимогам закону.
Колегія погоджується і з рішенням суду про відмову у позові про проведення перерахунку та доплати за 2009 рік, оскільки в 2009 році склалися такі ж правовідносини, як і в 2008 році, і позивачці проводились нарахування та виплати допомоги на підставі діючого законодавства. Вона отримувала щомісячно 130 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.
Відносно рішення суду щодо відмови у позові про зобов'язання відповідача провести перерахунок і доплату разової допомоги при народженні дитини, колегія вважає, що суд прийняв вказане рішення у порушення вимог ст. 11 ЦПК України, оскільки позивачка такого позову не заявляла.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, п.3 ч.1 ст.205 КАС України, колегія
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 лютого 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання бездіяльності посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області щодо відмови у виплаті їй допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року скасувати. В цій частині позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 лютого 2010 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 про визнання бездіяльності посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації Одеської області про зобов'язання провести перерахунок і доплату разової допомоги при народженні дитини скасувати.
В іншій частині постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: В.М.Каранфілова
В.О.Михайлов
Л.Л.Троїцька