«30» листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Граскової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про проведення автотоварознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна,
До апеляційного суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення автотоварознавчої експертизи.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для проведення автотоварознавчої експертизи, оскільки в суді першої інстанції таке питання не ставилося, в зв'язку з чим в задоволені заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 143, 144,301, 303 ЦПК України, колегія суддів,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені заяви про проведення автотоварознавчої експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ Н.В. Ісаєва
«30» листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Граскової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна,
До апеляційного суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи експертизи.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для проведення повторної експертизи, в зв'язку з чим в задоволені заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 150 ЦПК України, колегія суддів,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені заяви про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ Н.В. Ісаєва
(вступна та резолютивна частина)
«30» листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Граскової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна,
Зважаючи на складність у викладанні повної ухвали суду, пов'язаної з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, апеляційний суд вважає на необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ Н.В. Ісаєва
«30» листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Граскової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ сумісного майна,
У березні 2003 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який згодом уточнила до ОСОБА_6 про поділ спільного сумісного майна подружжя, посилаючись на те, що 02 жовтня 1971 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 За час шлюбу за договором купівлі-продажу від 16 січня 1993 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 придбано житловий будинок АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 535,0 кв.м. Даним договором право власності було оформлено на ОСОБА_6 та зареєстровано в ОМБТІ та РОН. Під час проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за спільні кошти та своїми силами провели реконструкцію та відремонтували будинок АДРЕСА_2. Крім того, за час шлюбу позивачка та ОСОБА_6 придбали автомобіль ГАЗ-2931, державний номер НОМЕР_3, та предмети домашньої обстановки та вжитку. Також за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 внесли до АБ „Південний” депозитний вклад у розмірі 33813 грн. 10 грудня 2002 року шлюб між ОСОБА_6 та позивачкою розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 створив нову сім'ю з ОСОБА_1 і став проживати зі своєю дружиною в домоволодінні АДРЕСА_2. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 не дійшли до згоди про добровільний поділ майна, в зв'язку з чим позивачка звернулася до суду.
ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, яке позивач не вказала, та яке є спільною власністю подружжя. Також просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 02 листопада 2001 року, посилаючись на те, що вказана квартира придбана в період шлюбу. При цьому ОСОБА_6 вказав, що до майна, що підлягає розподілу, не включено автомобіль МАZDА-323, державний номер НОМЕР_1, предмети домашньої обстановки та вжитку, а також коштовності, які знаходяться у ОСОБА_8, всього на суму 149410 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після смерті ОСОБА_7, його дружина ОСОБА_1, згідно з заповітом прийняла спадщину та була залучена до участі у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свій позов підтримала, зустрічний позов не визнала.
ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги ОСОБА_6, а позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала в повному обсязі.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Суд розділив спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6, розподілив його між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Визнав за ОСОБА_2 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_2.
Виділив в натурі ОСОБА_2 ? частину домоволодіння АДРЕСА_2, що складається з приміщення коридору 1-1, площею 6,10 кв.м., приміщення санвузлу 1-2, площею 7,40 кв.м., приміщення кухні 1-3, площею 21,40 кв.м., житлового приміщення 1-4, площею 35,30 кв.м., відображених в технічному паспорті ОМБТІ та РОН.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 грошову компенсацію у розмірі 37723 грн.
Виділив ОСОБА_2 в користування земельну ділянку загальною площею 242, 39 кв.м. та земельну ділянку площею 65,48 кв.м.
Визнав за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_2.
Виділив в натурі ОСОБА_1 ? частину домоволодіння АДРЕСА_2 що складається з приміщення коридору - 1-8, площею 4.7 кв.м., житлового приміщення 1-5, площею 41,9 кв.м., житлового приміщення 1-6, площею 18,1 кв.м. житлового приміщення 1-7 площею 18, 5 кв.м.
Виділи в користування ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 242, 39 кв.м.. що складається з двох ділянок:
- земельної ділянки, площею 173,59 кв.м., та земельної ділянки, площею 11,72 кв.м.
Земельну ділянку площею 50,22 кв.м. залишив в спільному користуванні ОСОБА_8 та ОСОБА_1
Встановив земельний сервітут по відношенню до території площею 17,22 кв.м.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 судові витрати.
В решті позову ОСОБА_2 відмовив.
В задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна відмовив.
На рішення суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно п.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 з 02 жовтня 1971 року по 10 грудня 2002 року. За час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 придбали житловий будинок АДРЕСА_2, автомобіль MAZDA -323, державний номер НОМЕР_1, автомобіль ГАЗ-2931, державний номер НОМЕР_3, предмети домашньої обстановки та вжитку, кошти, які були внесені на депозитний рахунок в АБ “Південний” у розмірі 33813 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом.
Також по справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза, по якій встановлено два варіанта поділу спірного домоволодіння: перший варіант передбачає виплату одним співвласником домоволодіння іншому грошової компенсації у розмірі 1093039 грн., однак ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 не погодилися на виплату грошової компенсації; другий варіант поділу передбачає проведення робіт по переобладнанню домоволодіння при якому другий співвласник виплачує першому співвласникові грошову компенсацію у розмірі 37723 грн.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_8 про визнання права власності та поділ спільного сумісного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Згідно до ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відповідно до ст. 62 СК України передбачене, що об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.
В зв'язку з чим, суд обґрунтовано прийшов до думки про те, що домоволодіння АДРЕСА_2 є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_6, оскільки було набуто ними за час шлюбу. Частки в спірному домоволодінні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є рівними, оскільки інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором та підлягають розподілу по ? частин між сторонами.
Що стосується майна, яке підлягає поділу, вказаного в позовній заяві ОСОБА_2, суд врахував ту обставину, що ОСОБА_6 визнавав наявність даного майна, але заперечував проти позову, посилаючись на те, що сторони нібито добровільно поділили майно після розірвання шлюбу, однак яких-небудь доказів на підтвердження цього ОСОБА_6 та його правонаступник ОСОБА_1 до суду не надали.
Що стосується збільшення позовних вимог стосовно майна, вказаного в позовній заяві, судом була прийнята до уваги лише вимога стосовно автомобіля MAZDA-323, державний номер НОМЕР_1, вартістю 15000 грн., щодо іншого майна, на яке ОСОБА_2 збільшила свої позовні вимоги, то судом обґрунтовано вони не були прийняті до уваги та залишенні без розгляду, оскільки суду не було надано жодних доказів про придбання вказаного майна подружжям.
Судом також було встановлено, що після звернення ОСОБА_2 20 березня 2003 року до суду з позовом про поділ спільного майна, ОСОБА_6 08 квітня 2003 року зняв в АБ “Південний” депозитний вклад у розмірі 33813 грн., а 09 квітня 2003 року зняв з обліку в РЕВ 1-го МРВ ДАІ м. Одеси для послідуючої реалізації автомобіль ГАЗ-31029, державний номер НОМЕР_2 та переоформив його на іншу особу. ОСОБА_2 своєї згоди на вчинення даних дій не давала. Окрім того, на вказаний час ОСОБА_6 вже перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1
За таких підстав, суд при поділі майна, вказаного в позовній заяві ОСОБА_2 відступив від рівності сторін та зменшив частку ОСОБА_1 на ? частину депозитного вкладу в АБ “Південний” та ? частину вартості автомобіля ГАЗ-31029, державний номер НОМЕР_2, а саме на 28906 грн. 50 коп., виділивши ОСОБА_2 майно на суму 101420 грн., а ОСОБА_1 на суму 43630 грн.
Відмовляючи у задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 про поділ сумісного майна, суд першої інстанції виходив з того, що, вимоги позивача не доказані в суді першої інстанції.
Судова колегія погоджується з вказаними висновками суду, та не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що розглядаючи справу суд першої інстанції в достатній мірі не визначився з характером спірних правовідносин, не сприяв сторонам в об'єктивному розгляді справи, невірно дав оцінку зібраним доказам, що призвело до порушення норм закону, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що судом були досліджені всі матеріали справи, а також досліджені докази, надані в суді та викладені в позовних вимогах, також суд приймаючи рішення керувався нормами матеріального та процесуального права, що призвело до правильного розгляду справи та справедливого рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ Н.В. Ісаєва