28.02.2012
Справа № 2208/727/11
1/2208/82/12
28 лютого 2012 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд,
Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Воєвідко Я.І.
за участю секретаря - Чукань Т.В.
прокурора - Чорноморця В.В.
у відкритому судовому засіданні в залі Кам'янець-Подільського міськрайсуду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- вироком Кам'янець-Подільського міського суду від 16.08.2001 року за ст. 94, ч.2 ст. 104, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 9 років позбавлення волі;
- Постановою Шепетівського міського суду Хмельницької області від 3.07.2008 року на підставі ст. 82 КК України звільнений від відбування покарання з зміною на виправні роботи з відрахуванням 10% із заробітку в дохід держави строком 1 рік 10 місяців 07 днів,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України.
Судовим слідством суд
ОСОБА_1, відповідно до Постанови Шепетівського міського суду Хмельницької області від 3.07.2008 року на підставі ст. 82 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з зміною на виправні роботи з відрахуванням 10% із заробітку в дохід держави строком на 1 рік 10 місяців 07 днів.
29 липня 2008 року ОСОБА_1 взятий на облік Кам'янець-Подільським міським підрозділом кримінально-виконавчої інспекції УДДУ ПВП в Хмельницькій області та йому роз'яснено порядок та умови відбуття покарання у виді виправних робіт.
В порушення вимог п.1 ст. 42, п.6 ст. 46 КВК України, а саме порушення порядку та умов відбуття покарання, а також достовірно знаючи про заборону протягом строку відбування покарання звільнятись з роботи за власним бажання, ОСОБА_1 відбуваючи покарання в період з 26 серпня 2008 року по 31 жовтня 2008 року відпрацював два місяці п'ять днів та 31 жовтня 2008 року звільнився з роботи на ВАТ «Гіпсовик»за власним бажанням.
Окрім цього, він же відбуваючи покарання в період з 11 лютого 2009 року по 26 травня 2009 року відпрацював чотири місяці п'ятнадцять днів та 26 травня 2009 року звільнився з роботи на ТзОВ «Основа»за власним бажанням, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Всього ОСОБА_1 із призначених судом 1 року 10 місяців 7 днів виправних робіт, відпрацював 6 місяців 20 днів та ухилився від відбування виправних робіт на строк 1 рік 3місяці 5днів із призначеного судом покарання.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєному, підтвердив вищевикладене і пояснив, що 31 жовтня 2008 року звільнився з роботи з ВАТ «Гіпсовик»за власним бажанням без відому інспектора КВІ, оскільки йому не подобались умови праці на даному підприємстві. В подальшому для відбуття покарання 11 лютого 2009 року влаштувався на роботу бетоняром в ТзОВ «Основа»про що повідомив інспектора КВІ. 26 травня 2009 року звільнився з вказаної роботи за власним бажанням, хоча знав що без дозволу інспектора не мав права цього робити. Після вказаного виїхав на заробітки в м. Київ без відома КВІ, де офіційно на роботу не влаштовувався. В скоєному розкаюється, просить при обранні міри покарання застосовувати до нього покарання у виді арешту.
Сторони в судовому засіданні наведені обставини не оспорювали і судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.
Таким чином, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 389 КК України, які виразились в ухиленні від відбування виправних робіт, особою засудженою до цього покарання.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_1 в якості обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд враховує його щире каяття.
Обставини, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.
З врахуванням обставин справи і особу підсудного, який в скоєному щиро розкаявся, суд, визнає за необхідне призначити підсудному покарання у виді арешту в межах санкції ч.2 ст. 389 КК України.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Кам'янець-Подільського міського суду Хмельницької області від 16 серпня 2001 року і остаточно призначити покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд з місця постійного проживання до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувати йому в строк відбуття покарання знаходження під вартою з 28 липня по 06 жовтня 2011року.
Речові докази по справі -особова справа ОСОБА_1, яка зберігається в матеріалах даної кримінальної справи, після набрання вироком законної сили - зберігати при кримінальній справі.
Судових витрат по справі немає.
Цивільний позов не заявлено.
На вирок може бути подано апеляцію в апеляційний суд Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Я.І. Воєвідко