Рішення від 30.11.2011 по справі 22ц-7304/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» листопада 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Граскової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ „ПриватБанк” на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання кредитного договору та договорів поруки недійсними,

встановила:

У листопаді 2009 року ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору № 146 МТ від 14.03.2007 року, який укладений між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1, позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 20000 доларів США строком до 14.03.2008 року.

14.03.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_3, ОСОБА_2 в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань по договору №146 МТ укладені договори поруки за №146 МТР та №146 МТР/1.

03.04.2009 року Суворовський районний суд м. Одеси ухвалив рішення за кредитним договором №146МТ від 14.03.2007 року, яке 15 липня 2009 року апеляційний суд Одеської області залишив без змін. Проте з часу винесення рішення суду були нараховані відсотки та пеня за користування кредитом за неналежне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ „ПриватБанк” за період з 30.05.2008 року по 29.10.2009 року складає 8635,68 доларів США, що відповідно з офіціальним курсом долара до гривні на 29.10.2009 року за службовим розпорядженням НБУ № 417/416 від 28.10.2009 року, складає 69151,07 гривень, а саме: по відсоткам - 5348,81 доларів США, що відповідно з офіціальним курсом долара до гривні складає 42831,13 гривень; пеня - 3286,87 доларів США, що відповідно з офіціальним курсом долара до гривні складає 26319,94 гривень. На підставі чого ПАТ КБ „ПриватБанк” просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 146 МТ від 14.03.2007 року.

04.06.2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання кредитного договору та договорів поруки недійсними, відповідно до якого просили визнати недійсними кредитний договір № 146 від 14.03.2007 р,. договори Поруки № 146 МТР, № 146 МТР/І від 14.03.2007 року.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси вище вкачані справи були об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ „ПриватБанк” свій позов підтримала, позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 не визнала.

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 позов ПАТ КБ „ПриватБанк” не визнав, позов своїх довірителів підтримав.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року в задоволені позову ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання кредитного договору та договорів поруки недійсними задоволений.

Визнаний недійсним кредитний Договір про надання споживчого кредиту №146 МТ укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ „ПриватБанк” І4.03.2007року, визнані недійсними договори поруки про надання споживчого кредиту за № № І46 МТР та 146/1 МТР, які укладені між ПАТ КБ „ПриватБанк» 14.03.2007року з ОСОБА_3 , та з ОСОБА_2.

На дане рішення ПАТ КБ „ПриватБанк” подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги, в задоволені позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що судом порушени норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також їх представник ОСОБА_4 (а.с. 51-53 т. 1, а.с. 192 т. 2) не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про що в справі є повідомлення про отримання судових повісток (а.с.196 т. 2).

Зі змістом ст.. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст.. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 213, 214 ЦПК України, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення, суд вирішує, в тому числі, і такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Оскаржуємоє рішення не відповідає зазначеним нормам та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Згідно із п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАК КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 14 березня 2007 року був укладений кредитний договір № 146 МТ. У відповідності до п. 1 цього договору, банк зобов'язался надати кредит ОСОБА_1 у розмірі 20 000 доларів США на строк до 14.03.2008 року, ОСОБА_1 в свою чергу зобов'язувалась повернути наданий кредит, сплачувати відсотки в порядку та розмірах встановлених у договорі (а.с.8-9 т. 2).

В забезпечення цього договору 14.03.2007 року були укладені два окремих договори поруки між банком та ОСОБА_3 за № 146 МТР, а також між банком та ОСОБА_2 за № 146МТР/1 (а.с. 11-12 т. 2).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2009 року, позов ЗАТ «Приватбанк», в особі Южного головного управління ЗАТ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь банку заборгованість станом на 30.05.2008 року за кредитним договором № 146 МТ - 67 744 гривні 85 копійок.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1, отримавши кредит у розмірі 20 000 доларів США, порушила вимоги, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед банком, яка починаючи з 30.05.2008 року та станом на 29.10.2009 року становила 67 744 гривні 85 копійок.

На цей час договір кредиту та договори поруки продовжують діяти, рішення суду не виконане, а тому заборгованість за відсотками та пені за користування кредитом за неналежне виконання договору кредиту станом на 29.10.2009 року, починаючи з 30.05.2008 року, склала 8635 доларів США, що еквівалентно 69 151 гривня 07 копійок (а.с. 5 т. 2)

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ „ПриватБанк”, та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив того, що банк не мав індивідуальної ліцензії на видачу кредиту в іноземній валюті ОСОБА_1, а відповідачці чинним законодавством не було надано право здійснювати використання готівкової іноземної валюти при здійснення платежів за спірними кредитними договорами.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, ч.2 1050 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно до ст.192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.ст.47, 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, в тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, незалежно від виду валюти, яка використовується, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, такі ліцензія і дозвіл у ПАТ КБ «Приватбанк» є в наявності (а.с. 34-37 т. 1).

З огляду на вищевказані обставини справи та вимоги закону, рішення суду залишатись в силі не може і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1

Що стосується позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, кредитний договір № 146 МТ, який був укладений між ПАК КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 14 березня 2007 року продовжує діяти, також продовжують діяти у відповідності до 559 ч. 1 ЦК України та п. 7.1. кредитного договору, договори поруки укладені з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в забезпечення виконання договору кредиту.

Статтею 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов п. 2.2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язується сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом у відповідності до графіку погашення кредиту та відсотків.

Умовами п. 4.1 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язалась сплачувати відсотки за користування кредитом із розрахунку 21% річних на суму залишку непогашеної заборгованості по кредиту.

Пунктом 4.3 кредитного договору при порушенні позичальником зобов'язань по сплаті кредиту, останній зобов'язаний сплатити кредитору відсотки за користування кредитом у розмірі 32% річних, від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки з поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були укладені окремі договори поруки, між ними не виникло солідарної відповідальності, у кожного з поручителів виникла солідарна відповідальність тільки з боржником.

Тому судова колегія прийшла до висновку про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 69 151 гривня 07 копійок станом на 29.10.2009 року (момент звернення вимоги), починаючи з 30.05.2008 року, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору кредиту за № 146 МТ від 14.03.2007 року та договору поруки № 146 МТР від 14.03.2007 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно, а також внаслідок неналежного виконання договору кредиту за № 146 МТ від 14.03.2007 року та договору поруки № 146/1 МТР від 14.03.2007 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Виходячи з розміру задоволених позовних вимог та документально підтверджених судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача - Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір в розмірі, 691, 51 грн.(за розгляд справи у суді першої інстанції) та в сумі 345, 75 гривен (за розгляд справи у апеляційному суді) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн (за розгляд справи у суді першої інстанції) та 120 гривен (за розгляд справи у суді апеляційної інстанції), а всього 1037, 26 гривен судовій збір та 240 гривен на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 3, 4, 310, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове.

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № № 146 МТ від 14 березня 2007 року у розмірі 69151, 07 гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № № 146 МТ від 14 березня 2007 року у розмірі 69151, 07 гривен

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1037, 26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 грн..

Решту позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсним договорів поруки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ Г.О. Косогор

______________________________________ Н.В.Ісаєва