«23» листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.
суддів Ткачук О.О., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Граскової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення, усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вчинення певних дій, стягнення витрат пов'язаних з поверненням майна у житловий будинок, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу,
У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який згодом уточнила та остаточно звернулася з позовом до ОСОБА_1 про вселення, усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вчинення певних дій, стягнення витрат пов'язаних з поверненням майна у житловий будинок, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що відповідач перешкоджає їй в проживанні у житловому будинку АДРЕСА_1 області з 2006 року, в якому вони обидва зареєстровані. Відповідач вигнавши її з житлового будинку, більше ніж п'ять років перешкоджає їй в користуванні житлом, тим самим позбавив її права на житло та вона вимушена була проживати на квартирах у сторонніх людей зі сплатою за проживання, оскільки до дому відповідач її не пускає, постійно погрожує та вчиняє сварки, а також змінив замок вхідної двері. В зв'язку з чим просила суд вселити її у вказаний житловий будинок та зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні будинком.
Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач до суду не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2011 року позов ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вчинення певних дій, стягнення витрат пов'язаних з поверненням майна у житловий будинок, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу задоволений частково. Суд вселив ОСОБА_2 до житлового будинку АДРЕСА_1 зобов'язав ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом надання ключа від вхідних дверей, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у якості відшкодування моральної шкоди 500 грн.
В решті позову відмовив.
На рішення суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону.
В судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином (а.с. 125-126).
Зі змістом ст.. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
У відповідності до ст.. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильно по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, з 29 липня 1973 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 5).
В будинку АДРЕСА_1 зареєстровані сторони по справі, а фактично протягом останніх п'яти років проживає відповідач, що підтверджується довідкою наданою головою квартального комитету (а.с.6).
Відповідно до довідки, виданої МБТІ м. Котовськ будинок за АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, на підставі акту ввода в експлуатацію, затвердженому міськрадою за № 231 від 17.05.1985 року (а.с. 70).
Також судом встановлено, що між сторонами існує конфліктна ситуація щодо проживання та користування спірним будинком. Крім того, відповідач чинить перешкоди позивачу в користуванні жилим приміщенням спірного будинку та не дає можливості проживати позивачці в цьому будинку.
За таких обставин, в силу ст. 64 ЖК України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо її вселення в спірний будинок, та зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у користуванні житловим будинком, шляхом надання ключа від вхідних двірей- підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції також правильно дійшов до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 500 гривен, з урахуванням того, що відповідач чинить перешкоди в користуванні будинком ОСОБА_2, яка з 2006 року не може проживати будинку, який відповідно до матеріалів справи був побудований сторонами під час шлюбу.
Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам діючого матеріального закону.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ О.О. Ткачук
______________________________________ Н.В. Ісаєва