Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-2002/11
«07» лютого 2012 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Шутяк З.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій,
03 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить визнати дії відповідача, які полягали у нарахуванні та виплаті їй щомісячного підвищення до пенсії в розмірі, меншому ніж 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині за періоди з травня 2011 року по жовтень 2011 року - протиправними; зобов»язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум підвищення та в частині за періоди з травня 2011 року по жовтень 2011 року, з урахуванням сум, виплачених у ці періоди.
Як на підставу своїх вимог зазначила що вона є дитиною війни, а відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2010 р.р. «дітям війни» повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога не виплачувалася в повному обсязі, а тому позивач змушена звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, покликаючись на обставини, викладені у поданому до суду позові. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив та дав відповідні пояснення.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4,1944р.н., є дитиною війни.
Відповідно до ст.3 цього Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
У 2011 році до 22.07.2011 року включно діє норма, згідно якої дітям війни виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
У рішенні Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року Конституційний суд визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VІ з наступними змінами та зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
На виконання вимог Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Як роз'яснив Вищий Адміністративний суд України в інформаційному листі від 06.09.2011 року № 1080/0/4-11/1400/1/6/13-11: до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Відповідно до Постанови КМ України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яка набрала законної сили 23.07.2011 року, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн., яке нараховується позивачу УПФ у Шевченківському районі м.Львова з 23.07.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем ставиться вимога про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з урахуванням проведених виплат з 28 липня 2011 року включно, однак з урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй, як дитині війни, слід вважати 22.07.2011 року включно.
Надалі до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн. з 23.07.2011 року відповідно до Постанови КМ України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та набрала законної сили 23.07.2011 року.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 55 Конституцією України, ст.ст. 9, 11, 99, 100, 159-163 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій щодо перерахунку та виплати пенсії дитині війни відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В. І. Кавацюк