21 листопада 2011 року Колегія суддів апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Комлевої О.С.
суддів - Косогор Г.О., Ткачук О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області на постанову Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 квітня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області про зобов'язання нарахування та виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни,
встановила :
Позивач у липні 2009 року звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він належить до категорії громадян, які згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на підвищення розміру пенсії, однак відповідач відмовляє в здійсненні відповідного перерахунку за 2006-2008 роки.
Позивач та представник відповідача до суду не з'явилися, надали заяви з проханням розглядати справу за їх відсутністю.
Постановою Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 квітня 2010 року позовні вимоги позивача - задоволено частково . Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області здійснити нарахування позивачці підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених за вказаний час коштів.
В іншій частині позовних вимог -відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням УПФ України в Фрунзівському районі Одеської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Позивач та представник відповідача до апеляційного суду не з'явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.
Згідно з ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Фрунзівському районі Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач має статус: «дитина війни» (в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни»), що підтверджується відповідним посвідченням.
Протягом з 2006-2008 року позивач не отримував щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ст.6 вказаного Закону (в редакції від 19 грудня 2006 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то вимоги позивача стосовно виплати йому вказаної надбавки за 2006 рік задоволенню не підлягають
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року ст. 111 вказаного Закону визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином висновки суду першої інстанції щодо перерахунку та стягнення щомісячної доплати за статусом «діти війни» за 2007 рік відповідають нормам матеріального права, оскільки правові положення, які передбачають виплату підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком є чинними з 09 липня 2007 року.
Відповідно до підпункту 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення, зокрема, пунктів 36-100 розділу IІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Беручи до уваги те, що вказана редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратила чинність з дня прийняття рішення Конституційним Судом України по справі № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, відповідно попередня редакція цієї статті, а також і право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відновилося з 22 травня 2008 року.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
В подальшому Законами України про внесення змін до Державного бюджету України не вносилися зміни до ст.6 Закону України № 2195-IV.
Враховуючи викладене і вимоги ст.162 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог і зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України № 2195-IV і вправі був ухвалити рішення щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно.
При цьому, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду України як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Справа розглянута судом першої інстанції з урахуванням положень ст.ст. 99,100 КАС України щодо строків звернення до суду і відповідач, як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не наполягав на застосуванні строку.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись: ст. ст. 185, 195, 197, 198, 200, ст. 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області - залишити без задоволення.
Постанову Фрунзівського районного суду Одеської області від 07 квітня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області про зобов'язання нарахування та виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Г.О. Косогор
______________________________________ О.О. Ткачук