20 вересня 2011 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Виноградової Л.Є.
Сегеди С.М.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року,
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказувала, що відповідач проживала однією сім'єю із рідним братом ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_2 просила встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 однією сім'єю без шлюбу з 15 липня 1995 року, вказавши, що встановлення факту перебування ОСОБА_4 з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах необхідно для подальшого прийняття спадщини.
У судовому засіданні:
- позивач, представник позивача доводи позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили задовольнити;
- відповідач, представник відповідача з позовом не погодились, надали суду заперечення проти позовних вимог, просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що справа повинна розглядатися в порядку окремого провадження.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року встановлений факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Білгород-Дністровському Одеської області, з 15 липня 1995 року, однією сім'єю без шлюбу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи вищевказану позовну заяву ОСОБА_2 міськрайонний суд виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4
З 1994 року по 2005-2006 роки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство, сплачували необхідні комунальні платежі, тобто перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу в органах РАЦС.
В період проживання однією сім'єю за власні кошти померлого придбано 7/20 частин житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1, який оформлений на ім'я відповідача.
Відповідач припинила фактичні шлюбні відносини (переїхала до іншого чоловіка), а померлий залишився проживати у зазначеному будинку.
Враховуючи, що відповідач не заперечувала проти факту проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю, без реєстрації шлюбу, тобто були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, зумовлені спільним проживанням, та які притаманні сімейним відносинам, а також несли спільні витрати, спрямовані на забезпечення життєдіяльності, саме сім'ї, у прямому розумінні цього слова, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 1, 2, 3 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Як вбачається з роз'яснень викладених в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами, далі Постанова) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи та організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини.
П. 7 Постанови передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, в тому числі для одержання свідоцтва про право на спадщину.
Між тим, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 (а.с. 3-5), остання просила встановити факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 однією сім'єю без шлюбу з 15 липня 1995 року, вказавши, що встановлення факту перебування ОСОБА_4 з ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах необхідно для подальшого прийняття спадщини.
Однак, згідно діючого на момент відкриття спадщини цивільного законодавства (2009 рік), ОСОБА_3 не входила в коло спадкоємців ОСОБА_4 за законом.
Також, відсутнє особисте розпорядження ОСОБА_4 пов'язане з відповідачем відносно подальшої долі можливого майна померлого ОСОБА_4
Крім того, у даній справі відсутня особиста заява ОСОБА_3 про встановлення вищевказаних фактів, що мають юридичне значення.
Таким чином, судова колегія вважає, що відповідно до ст. 60 ЦПК України, ОСОБА_2 не довела ті обставини на які посилалась як на підставу свої вимог, що є її обов'язком згідно зі ст. 10 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 2, 3 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 квітня 2011 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 однією сім'єю без шлюбу з 15 липня 1995 року - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Суду Касаційної інстанції України.
Судді
С.П. Гайворонський
Л.Є. Виноградова
С.М. Сегеда