Справа № 2-3233/11
29.02.2012 29 лютого 2012 року Київський районний суд м. Полтави у складі :
головуючого судді -Кузіної Ж.В.
при секретарі Мирній Ю.Л.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Деміденкова В.М., третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта»про відшкодування збитків, суд ,-
Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування посилаючись на те, що 13 грудня 2010 року сталася ДТП за участю декількох транспортних засобів, в результаті якого був пошкоджений належний їй автомобіль ВАЗ-21099. Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України з ОСОБА_4 підлягає стягненню завдана шкода. ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність у відповідача. Позивач звернулась до відповідача щодо виплати страхового відшкодування проте відповідачем такі кошти виплачені не були, що є порушенням прав позивача, а тому з відповідача підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 7 462, 82 грн., витрати на проведення експертизи 536,33 грн., пеня за несвоєчасну виплату коштів у розмірі 965 грн. 60 коп.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що у постанові Шишацького райсуду м. Полтави від 30.03.2011 року щодо притягнення до адмінвідповідальності одного із учасників ДТП, яке мало місце 13.12.2010 року вказано, що доводи ОСОБА_4 про відсутність його вини у зіткненні з іншими автомобілем та наїзді на автомобіль, який належить позивачу спростовуються схемою пригоди. За таких обставин, страхове відшкодування підлягає стягненню з відповідача, який застрахував цивільну відповідальність третьої особи ОСОБА_4
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково та пояснив, що стразове відшкодування та нарахована пеня підлягають стягненню, щодо стягнення коштів за проведення експертизи заперечував за безпідставністю. Вказана подія фактично представником відповідача визнається страховим випадком. Постанова Шишацького райсуду відповідачем не оскаржувалась.
Третя особа ОСОБА_4 суду пояснив, що в установленому порядку він не визнаний винним у вчиненні ДТП, яке мало місце 13.12.2010 року. Покладається на розсуд суду щодо заявлених вимог.
Суд, заслухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13 грудня 2010 року на вул. Зінківській м. Полтави внаслідок зіткнення автомобілів «Мерседес-Бенц-311»під керуванням водія ОСОБА_5 та «Мерседес- Бенц-313»під керуванням ОСОБА_4 ,який скоїв наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ -21099, який належить позивачу. Внаслідок зазначеного ДТП вказаний автомобіль отримав пошкодження, вартість відновлювального ремонту якого згідно висновку № 08-12 експертного авто товарознавчого дослідження складає 7 462 грн. 82 коп.
Згідно постанови Шишацького районного суду Полтавської області від 24 березня 2011 року адміністративне провадження відносно ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрито в зв»язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили . Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача , ВАТ НАСК «Ооранат»не зверталась з апеляційною скаргою на дану постанову.
Позивач як на підставу для задоволення позовних вимог посилається на ту обставину, що в мотивувальній частині вказаної постанови зазначено , що пояснення ОСОБА_4 , які містяться в схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, суд оцінює критично, а тому третя особа повинна відповідати за спричинену шкоду.
Вказані обставини є неприйнятними для суду, оскільки законодавством чітко встановлені випадки визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення .
Відносно третьої особи ОСОБА_4 не була винесена постанова про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення по обставинам ДТП, яке мало місце 13 грудня 2010 року.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України судом не приймається визнання представником відповідача позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане ДТП не визнано в установленому порядку ВАТ НАСК «Оранта»страховим випадком , про що не надано суду будь-яких доказів та підтверджено в судовому засіданні представником відповідача.
Що є в розумінні представника відповідача фактичним визнанням даного ДТП страхового випадком в судовому засіданні ним не обґрунтовано.
Крім того, як вбачається з наданих представником відповідача листів від 24 лютого та 14 листопада 2011 року адресованих на ім.»я позивача та третьої особи, відмовлено вказаним особам у виплаті страхового відшкодування у зв»язку з не визнанням даного випадку страховим, інших рішень страховою компанією на час розгляду справи не приймалось.
Що стосується визнання представником відповідача позову з посиланням на повноваження згідно довіреності від 01 вересня 2011 року , то вказана довіреність не уповноважує представника відповідача приймати особисто рішення щодо визнання випадку страховим.
Відповідно до ч.1 статті 60, ч.1 ст. 131 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом. Сторони зобов»язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.
Будь-яких доказів в розумінні ст. ст.57, 58 ЦПК України на підтвердження заявлених позовних вимог суду надані не були , а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 10,11,60, 131, 209,212-215 ЦПК України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Ж.В. Кузіна