07 червня 2011 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Виноградової Л.Є.
Черевко П.М.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання відновити положення, яке існувало до порушення права за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 березня 2011 року,
встановила :
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про зобов'язання відновити положення, яке існувало до порушення права.
При цьому ОСОБА_3 вказала, що відповідачка ОСОБА_4 при встановлені кондиціонера над вікном позивачки, не передбачила засоби захисту стіни від води, в результаті чого, вода з кондиціонера затікає у вікно позивачки. ОСОБА_3 просила суд зобов'язати ОСОБА_4 відновити положення, яке існувало до порушення прав ОСОБА_3, шляхом демонтажу кондиціонера відповідачки.
У судовому засіданні:
- позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити;
- представник відповідачки позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.
Суд першої інстанції зобов'язав ОСОБА_4, яка мешкає АДРЕСА_1 відновити положення, яке існувало до порушення прав ОСОБА_3 шляхом проведення демонтажу кондиціонера, встановленого ОСОБА_4 на фасаді житлового будинку АДРЕСА_1.
Головуючий у першій інстанції - Гукаленко О.О. Справа № 22 ц - 4078/2011 р.
Доповідач - Гайворонський С.П. Категорія ЦП : 57
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.
Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Задовольняючи вищевказаний позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 мешкає в квартирі АДРЕСА_2, а ОСОБА_4 мешкає поверхом вище.
У 2007 році ОСОБА_4 над кухонним вікном квартири позивачки встановила кондиціонер, але при встановленні кондиціонера не були передбачені засоби для захисту стіни від води, в результаті чого вода тече по стіні, та затікає у вікно кухні позивачки, потрапляючи всередину квартири, що приводить до затоплення.
Позивачка неодноразово зверталась до відповідачки з проханням поставити пристосування для відведення води, але відповідачка до теперішнього часу ніяких дій не зробила.
Згідно з висновку судового експерту, кондиціонер, встановлений на фасаді житлового будинку виконаний з порушенням вимог п. 19 «Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями», кондиціонер встановлений вище рівня підвіконня квартири № 19, в результаті чого атмосферні опади накопляються та сприяють намоканню зовнішньої стіни кухні позивачки (а.с. 18-20, 41-43).
Відповідно до акту начальника, провідного спеціаліста Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, дії ОСОБА_4 є порушенням «Правил користування житловими приміщеннями та прибудинковими територіями» (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року з наступними змінами, а.с. 39-40).
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 травня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПП «ОСОБА_5») про відшкодування за заподіяну шкоду задоволений частково.
Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 878 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 грн. (а.с. 06).
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2010 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково.
Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2010 року змінене в частині судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 07-08).
Вищевказане рішення суду апеляційної інстанції вступило в закону силу.
Зазначеними вище рішеннями судів встановлено порушення прав позивачки, яке спричинено неправильним монтажем відповідачкою кондиціонеру. Але, відповідачка до теперішнього часу жодних дій щодо усунення порушення не здійснила.
Із всього вищевикладеного вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно зі ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 березня 2011 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання відновити положення, яке існувало до порушення права - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Суду Касаційної інстанції України.
Судді С.П. Гайворонський
Л.Є. Виноградова
П.М. Черевко