"27" лютого 2012 р.Справа № 5017/85/2012
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ”;
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський Хлібороб”;
про стягнення 37 973,91 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 05.12.2011р..
СУТЬ СПОРУ: Позивач,товариство з обмеженою відповідальністю „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ” (далі по тексту -ТОВ „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський Хлібороб” (далі по тексту -ТОВ „Березівський Хлібороб”) суму основного боргу в розмірі 25 716,20 грн; відсотки річних від простроченої суми - 7 122,20 грн.; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 1 278,08 грн; штраф в розмірі 15 % від ціни Договору - 3 857,43 грн. , що разом становить 37 973,91 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 5017/85/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить протокол судового засідання від 06.02.2012р., але в судове засідання не з'явився.
Як зазначено у другому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4. ч. 2 ст. 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Представник відповідача проти позову заперечує частково, з підстав викладених у відзиві (вх.№6241/2012), зокрема зазначає, що ним було сплачено частину основного боргу у розмірі 20 000,00 грн. Однак відповідач заперечує проти стягнення штрафних санкцій, у розмірі, що просить стягнути позивач та просить суд зменшити суму неустойки.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
04.05.2011р. між ТОВ „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ” (далі - Продавець) та ТОВ «Березівський Хлібороб»(далі -Покупець) було укладено договір поставки № АП-19-0193 (далі - Договір), згідно умов якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити засоби захисту рослин, а саме: 2,4-D- Актив у кількості 60,00 л. на суму 3 586,20 грн., Тотал у кількості 33,07л. на суму 16 535 грн.(п.1.1. Договору).
10.06.2011р. між сторонами по справі було укладено додаткову договір № АП-19-0193ДС1 до Договору поставки № АП-19-0193 (Додаткова угода) якою сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин, а саме: Норвел у кількості 100,00 літрів, на загальну суму 5 595,00 грн.
На виконання умов Договору та Додаткової угоди Позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № АП-19-0269 від 06.05.2011р., . № АП-19-0385 від 10.06.2011р., який було прийнято уповноваженим представником відповідача про що свідчать довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей № 22 від 06.05.2011р. та №24 від 10.06.2011р.(а.с.17, 19).
Таким чином, загальна вартість поставлених засобів захисту рослин становить 25 716,20 грн.
Відповідно до пункту 2.1. Договору, п.3 Додаткової угоди Покупець зобов'язався прийняти вищезазначені засоби захисту рослин та оплатити їх: до 15.05.2011р. в сумі 4 024,24 грн.; до 01.09.2011р. в сумі 6 036,36 грн.; до 25.11. 2011р. в сумі 10 060,60 грн. до20.06.2011р. в сумі 1 119,00 гривень, до 01.09.2011р. в сумі 1 678,50 гривень, до 25.11.2011р. в сумі 2 797,50 гривень.
Як зазначає Позивач, Відповідач зобов'язання за Договором в частині розрахунку за отриманий товар не виконав.
Відповідно до пункту 2.4 договору, а саме у випадку будь-якого порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Березівський Хлібороб»порядку розрахунків, викладеного у пункті 2 Договору та або додаткових угод до Договору, вважається що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов Договору настав. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Березівський Хлібороб»зобов'язане оплатити в повному розмірі поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту пред'явлення ТОВ «Хімагромаркетинг»Вимоги про дострокову оплату вартості всього поставленого товару.
14.09.2011р., враховуючи неналежне виконання прийнятих на себе за Договором зобов'язань, Позивач відповідно до п.2.4. направив на адресу ТОВ «Березівський Хлібороб»вимогу № 308 про дострокову оплату вартості всього поставленого товару. Однак, на час подачі позовної заяви, відповіді на зазначену вимогу не отримав.
Відповідно до п. 5.1. Договору Сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, за цим Договором і чинним законодавством України.
Згідно з п. 5.2 Договору Відповідач повинні сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Відповідно 5.3. Договору Сторони погодили та встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.
Згідно з п. 5.5. Договору Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Відповідно до п. 5.4. Договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, станом на 19.12.2011р., Позивач нарахував Відповідачу відсотки річних від простроченої суми - 7 122,20 грн.; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 1 278,08 грн.; штраф в розмірі 15% від ціни Договору - 3 857,43 грн.
З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе за Договором зобов'язань перед позивачем, останній був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом, для захисту своїх порушених прав.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 5.5. Договору Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
У зв'язку з тим, що відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати за отриманий товар не виконувались, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 37 973,91грн., яка складається з: суми основного боргу в розмірі 25 716,20 грн.; відсотків річних від простроченої суми - 7 122,20 грн.; пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 1 278,08 грн.; штрафу в розмірі 15 % від ціни Договору - 3 857,43 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач в процесі розгляду справи частково сплатив суму основної заборгованості заявленої до стягнення у розмірі 20 000 грн., про що свідчить платіжне доручення №265 від 20.01.2012р.
А тому суд дійшов до висновку, що у задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 000 грн. - основного боргу слід відмовити.
Судом перевірено розрахунки Позивачаприведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, суд при вирішенні питання щодо стягнення пені в розмірі у 1278,08 грн. та штрафу в розмірі 3857,43 грн. вказує наступне.
Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Аналізуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідки порушення зобов'язання суд дійшов до висновку, що вони не є співрозмірними.
Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне, користуючись правом, наданим ст.83 ГПК України, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 300 грн. та зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню, до 1000 грн.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити - частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський Хлібороб” (67300 Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 35403797) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ХІМАГРОМАРКЕТИНГ” (02160 м.Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667) суму основного боргу в розмірі 5 716,20 грн; відсотки річних від простроченої суми - 7 122,20 грн.; пеню в розмірі - 300 грн.; штраф в розмірі - 1000 грн.; 1477,50грн. -судовий збір..
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Суддя Цісельський О.В.
Повний текст рішення складено 03.03.2012р.