"27" лютого 2012 р.Справа № 5017/112/2012
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство безпеки „Тайфун”;
до відповідача: приватного підприємства „Інтеграл-Проект”;
про стягнення 266 382,36 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №5 від 25.01.2012р.;
від відповідача: не з'явився;
Відповідно до ст.77 ГПК України, в судових засіданнях оголошувалися перерви до 24.02.2012р. о 10:45 год. та 27.02.2012р. о 12:00 год.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Агентство безпеки „Тайфун” (далі по тексту -ТОВ „АБ „Тайфун”), звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача - приватного підприємства „Інтеграл-Проект” (далі по тексту -ПП „Інтеграл-Проект”) 250 000 грн. - основного боргу, 6 132,36грн. -3% річних та інфляційного збільшення суми боргу -10 250 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 5017/112/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
В процесі розгляду справи позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№4986/2012), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. основного боргу, 6 132,36 грн. -3% річних, 10 250грн. -інфляційного збільшення.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить протокол судового засідання від 27.01.2012р., але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.
Як зазначено у другому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4. ч. 2 ст. 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
17.06.2009р. між ТОВ "АБ"Тайфун (Охорона фірма) та ПП "Інтеграл-Проект (Замовник) було укладено договір №207 (надалі -Договір).
23.11.2010р. між ТОВ "АБ"Тайфун" та ПП "Інтеграл-Проект" було укладено додаткову угоду №1 до договору №207 від 17.06.2009р.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Охорона фірма зобов'язується за плату надати послуги з забезпечення схоронності об'єкту Замовника, майна, що знаходиться на ньому та прилеглій на ньому території, та послуги з забезпечення охорони всіх робітників Замовника (далі - Послуги).
Відповідно до п. 1.2 Об'єкт Замовника - центр відпочинку та спорту, за адресою: м. Одеса, провулок Ванний, 3. Охорона об'єкту здійснюється цілодобово згідно п. 1.5. Договру.
Відповідно до п.п.8.1., 8.2. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2009р.
Додатковою угодою № 1 від 23.11.2010 р. строк дії Договору було подовжено до 31.12.2011р.
Згідно п. 4.1 Договору Замовник зобов'язується здійснювати оплату за надані Охороною фірмою послуги щомісячно у розмірі 50 000, в тому числі ПДВ.
Таким чином загальна сума основного боргу за період з лютого по червень 2011 року становить 250 000 гривень, та у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу у розмірі 200 000 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 71-74), станом на 15.02.2012р. заборгованість ПП "Інтеграл-Проект" перед позивачем складала 50 000 грн.
Відповідно до п.4.2. за надані Охороною фірмою послуги на поточний рахунок Охоронної фірми щомісячно протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати підписання обома Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг у звітному місяці, при умові надання Охоронною фірмою рахунку на сплату.
Відповідно до п. 6.1. розділу Відповідальність сторін зазначеного Договору при порушенні своїх зобов'язань за договором Сторона несе відповідальність визначену Договором та/або чинним законодавством України. Порушення зобов'язання є його не виконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених цим Договором.
Повідомленням №47 від 20.06.2011р. ПП "Інтеграл-Проект" повідомило ТОВ "АБ"Тайфун" про розірвання Договору з 01.07.2011р.
У листі №52 від 24.06.2011р. відповідач зобов'язався сплатити борг рівними частинами по 50 000 грн. впродовж шести місяців починаючи з 31.07.2011р. Однак, як зазначає позивач відповідач суму боргу не сплатив.
04.08.2011р. ТОВ "АБ "Тайфун" направило на адресу ПП"Інтеграл-Проект" претензію №2 відповідно до якої відповідачу було запропоновано сплатити борг до 01.09.2011р.
У відповідь на зазначену претензію відповідач, зазначав, що він не відмовляється виконати зобов'язання за Договором, але у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем просив ТО"АБ "Тайфун" піти на зустріч та надати згоду, щодо поетапного повернення боргу.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати послуг за червень 2011р. не виконав, у зв'язку з чим, станом за ним утворилась заборгованість в розмірі 50 000 грн., крім того позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань нарахував відповідачу 6 132,36грн. -3% річних та інфляційного збільшення суми боргу -10 250 грн.
Зобов'язання згідно умов Договору, відповідачем не виконані, тому позивач був вимушений звернутись з позовом до господарського суду для захисту свого порушеного права.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі був укладений Договір, згідно з якого, позивач -Виконавець надає відповідачу -Замовнику послуги по охороні об'єкту.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, зокрема з актів здачі-прийняття робіт, що до закінчення Договору позивач надавав послуги з охорони об'єкта відповідача, які відповідач оплатив до червня 2011р. та на які від відповідача на адресу позивача зауважень не поступало.
Згідно розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати за надані Позивачем послуги не виконувались, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 50 000 грн. -суми основного боргу, 6 132,36грн. -3% річних та інфляційного збільшення суми боргу -10 250 грн.
Судом перевірено розрахунки Позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "АБ "Тайфун" підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства „Інтеграл-Проект” (65016, м. Одеса, пров. Ванний, буд. 3; код 33569456) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство безпеки „Тайфун” (91055, м. Луганськ, вул. Почтовая, 1ч, код 31441877) 50 000 грн. -основна заборгованість; 6 132,36грн. -3% річних та інфляційного збільшення суми боргу -10 250 грн.; 1609,50 грн. -судовий збір.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Цісельський О.В.
Повне рішення складено 03.03.2012р.