Справа № 2-10478/11
іменем України
"01" березня 2012 р. Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Іовенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»про стягнення сум,-
Позивач звернулася суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що нею 21 травня 2007 року було надано ОСОБА_3 довіреність на право виконання представницьких дій від її імені. 31 травня 2007 року відповідач уклав з ПАТ «Брокбізнесбанк»в інтересах позивача договір № 002 про участь у Фонді фінансування будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1. Згідно умов даного договору про участь у ФФБ позивачем проінвестовано у трикімнатну квартиру НОМЕР_1 (загальною площею 118,06 кв.м.) на 12 поверсі АДРЕСА_1 загальну суму у розмірі 1 073 333,30 грн. В подальшому, а саме 02 червня 2009 року ОСОБА_3, від імені позивача, укладено з ОСОБА_2 договір № 002/2 уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ, згідно якого позивач відступив, а ОСОБА_2 набув права за договором про участь у ФФБ. Відповідно до ч. 3 Договору відступлення позивач повинна була отримати грошові кошти у сумі 1 073 165,40 грн., які мали бути передані готівкою або перерахуватися банківським переказом на поточний рахунок позивача протягом 7 календарних днів з дати укладення Договору відступлення. Але жодних коштів згідно умов цього Договору відступлення позивачем отримано не було. Згідно відповіді ПАТ «Брокбізнесбанк»від 15 грудня 2010 року квартира не належить позивачу, і на нього оформлювалося право власності на іншу особу. За таких обставин позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу за договором № 002/2 уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ від 02 червня 2009 року, з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, у загальному розмірі 1 366 609 грн. 98 коп. та судові витрати.
В подальшому представник позивача змінив вимоги та просив суд стягнути суму у розмірі 1 366 609 грн. 98 коп. та судові витрати солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Представник позивача, позивач у судовому засідання вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав зазначених в позові.
У судовому засіданні ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, зазначив, що грошові кошти за договором уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ від 02.06.2009 р. були в повному обсязі передані представнику ОСОБА_1, якій від її імені укладав договір, а саме -ОСОБА_3.
В подальшому через канцелярію суду ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відмовити в задоволенні позову.
Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову, зазначивши, що за змістом довіреності наданої відповідачу, останній мав право на укладання угоди від імені ОСОБА_1, яка є його дружиною, та отримання грошових коштів від імені позивача. ОСОБА_2 виконав взяті на себе зобов'язання та передав ОСОБА_3 відповідно до умов договору відступлення прав грошові кошти у розмірі 1 073 165,40 грн. Грошові кошти були витрачені на потреби сім'ї. В подальшому також надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, де зазначив, що можливі вимоги до ОСОБА_3 щодо стягнення коштів за договором, який було укладено під час перебування ним у шлюбі з позивачем не будуть обґрунтованими, оскільки відсутні докази того, що кошти внесені за договором про участь у фінансуванні будівництва житлового будинку, були її особистими коштами, а не спільною сумісною власністю.
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13.11.2003 р. Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2846.
Представництво, відповідно до положень ст. 237 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Довіреністю, відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України, є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
21 травня 2007 року ОСОБА_1 було надано довіреність ОСОБА_3 на право виконання представницьких дій від імені позивача.
За даною довіреністю позивач уповноважив відповідача ОСОБА_3,зокрема, управляти і розпоряджатися окремим майном, яке буде придбано позивачем після підписання цієї угоди, а саме: продавати належне позивачу рухоме та нерухоме майно, купувати, заставляти та приймати в заставу (іпотеку) будівлі та інше нерухоме майно по зобов'язаннях позивача чи по зобов'язаннях третіх осіб, проводити розрахунки по укладеним угодам, отримувати належні позивачу гроші, цінні папери тощо .
Для виконання довіреності позивачем надано відповідачу право серед іншого, одержувати відповідні довідки і документи, підписувати відповідні договори цивільно-правового характеру, визначати умови відчуження і ціну договору на свій розсуд, отримувати гроші та виконувати інші дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.
31 травня 2007 року ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 було укладено з АТ «Брокбізнесбанк»(на даний час ПАТ «Брокбізнесбанк») договір № 002 про участь у Фонді фінансування будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1. Згідно умов даного договору про участь у ФФБ. Об'єкт фінансування - трикімнатна квартир АДРЕСА_1, вартість об'єкта - загальну суму у розмірі 1 073 333,30 грн.
В цей же день представником ОСОБА_1 надано банку в управління 1 073 65,40 грн. у відповідності до укладеного договору. Дана обставина не заперечувалась сторонами в судовому засіданні.
02 червня 2009 року ОСОБА_3 від імені позивача уклав з ОСОБА_2 договір № 002/2 уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ, згідно якого позивач відступив, а ОСОБА_2 набув права вимоги та зобов'язання, належні первинному довірителю за договором про участь у ФФБ.
Згідно ч. 3 Договору відступлення позивач мала отримати від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1 073 165,40 грн., які, згідно умов Договору, мали бути передані готівкою або перерахуватися банківським переказом на поточний рахунок Позивача протягом 7 календарних днів з дати укладення Договору відступлення.
Позивач, її представник стверджують, що ОСОБА_3 не виконав своїх зобов'язань та не передав грошові кошти отримані від ОСОБА_2 не отримала коштів, передбачених Договором відступлення.
ОСОБА_2, представником ОСОБА_3 в судовому засіданні підтверджено факт розрахунку за договором від 02 червня 2009 року № 002/2 уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ між відповідачами готівкою у сумі визначеному в договорі - 1 073 165,40 грн. Докази виконання з боку ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за договором доручення щодо передачі грошей позивачу відсутні.
Приписами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір від 02 червня 2009 року № 002/2 уступки права вимоги за договором про участь у ФФБ недійсним, розірваним або припиненим не визнавався.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що згідно ч. 3 договору відступлення Позивач мала отримати грошові кошти у сумі 1 073 165,40 гривень, які, згідно умов даного Договору, мали бути передані готівкою або перерахуватися банківським переказом на поточний рахунок позивача протягом 7 календарних днів з дати укладення Договору відступлення.
Посилання відповідачів на те, що згідно преамбули договору відступлення ОСОБА_3 мав право на отримання коштів за даною угодою, суд не може прийняти, оскільки договір відступлення було укладено в інтересах позивача і він мав отримати кошти.
Також суд не може прийняти до уваги посилання представника ОСОБА_3 на те, що придбана та реалізована нерухомість є спільною сумісною власністю і тому відповідач мав право розпорядитися коштами за реалізовану нерухомість на власний розсуд, оскільки це не позбавляє відповідача обов'язку виконати умови договору.
Положеннями ст. 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Суд вбачає необґрунтованість вимог позивача щодо солідарного стягнення суми за договором з обох відповідачів, з тих підстав, що ними не заперечується факт отримання ОСОБА_3 передбачених договором грошових коштів від ОСОБА_2
У відповідності до ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1, 2 ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку наданого представником позивача, який було перевірено в судовому засіданні, станом на 02.08.2011 р. сума простроченої заборгованості з урахуванням інфляції становить 1 297 456,97 грн., 3% річних -691 153,01 грн.
Враховуючи все вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача частково, а саме в частині стягнення суми боргу за договором від 02 червня 2009 року № 002/2 уступки права вимоги за договором про участь у Фонді фінансування будівництва, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, а всього 1 366 609,98 грн.
Розподіляючи судові витрати, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3,10,30,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 541,610, 612,625 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 1 366 609 грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: